Як всім вже відомо, з восьмого листопада 2016 року, кожна четверта пісня в ефірі українських радіостанцій повинна належати вітчизняному виконавцеві і звучати виключно рідною мовою. Відповідно, в рамках нового закону про квоти україномовної музики, радіоефір наповнився українським продуктом мінімум на 25%. А вже за якийсь рік, з листопада 2017 року, цей обсяг зросте до тридцяти відсотків, а ще через два роки частка україномовного контенту досягне 35%. Зпершу Нацраду завалили листами з претензіями, відмічаючи нехтування форматами радіостанцій, а також відсутністю якісної україномовної музики та потрібної кількості якісних українських виконавців вцілому.
Ми підготували для вас добірку думок стосовно української музики та її долі в розрізі радіо/теле-ефірів від:
- Андрія Яценко
- Ігоря Мельничука
- Ярослава Лодигіна
Засновник і головний ідеолог українського колективу Green Grey Андрій “Дизель” Яценко, яскравий представник українського року, вважає квоти обмеженням творчості. На думку музиканта, куди корисніше було б звернути увагу на якість музики:
«Проблема аж ніяк не в квотах, а в форматах радіостанцій. Є чудові українські гурти, які співають українською мовою, але немає форматних радіостанцій, на яких можна було б уявити ті ж 25-30% цієї музики. Все одно основна боротьба буде йти на поп-станціях між поп-виконавцями, тими, які були і до цього. Тому, мені здається, що особливого ефекту не буде», – каже представник олд-хвилі українських виконавців.
«Проблема, на мою думку, аж ніяк не в квотах, а в форматах радіостанцій. Є чудові українські гурти, які співають, для прикладу, виключно українською мовою, але немає форматних радіостанцій, на яких можна було б уявити ті ж 25-30% цієї музики. Все одно основна боротьба буде йти на поп-станціях між поп-виконавцями, тими, які були і до цього. Тому, думаю, особливого ефекту не буде», – каже представник олд-хвилі українських виконавців.
З нестачею якісної української музики виконавець погоджується і передрікає радіостанціям схожі один на одного радіоефіри. Але разом з тим Яценко зазначає – з’явився стимул для “зелених” українських виконавців.
«Якщо станції не розділяться на формати, а особливо, коли ми досягнемо 35%, вони всі будуть схожі між собою. Абсолютно всі. Зараз будуть крутити цілими альбомами тільки якісних українських артистів. Звичайно, це крок вперед до виходу багатьох молодих виконавців, але я переживаю, що кон’юнктура зараз візьме верх і через пару місяців всі дружно перейдуть на інтернет-радіо, де будуть слухати українську музику онлайн та ще й разом зі світовою естрадою», – додає український музикант.
Лідер ветеранів українського року Ігор Мельничук, бас-гітарист і вокаліст колективу “Брати Гадюкіни” також говорить про першочергову необхідність якісного контенту. Бо інакше на Україну може очікувати історія, яка сталася на білоруському радіо:
«Відповім достатньо егоїстично – це добре для нас, як для окремої формації. Напевно, ми станемо з’являтися на радіо частіше. Але поглянемо з інакшої точки зору: я завжди говорю, що україномовний трек це ще не класний трек. Особисто я завжди обома руками за те, щоб ми мали більше і більше української музики, але вона забов`язана відрізнятися якістю. Та тут ми вже стикаємося з проблемкою. Наприклад, у сусідній Білорусі було дещо схоже з нашими реаліями: там почали водити квоти, але люди раптово перестали слухати це радіо. Кажуть, мовляв, “таку дурню ми ще за життя не чули”. Тому це великий виклик для усіх нас. Тут не достатнім буде взяти будь-який текст і … Ну, знаєте, я ненавиджу, коли часто-густо беруть поетичні рядки і починають виконувати рок-музику і так далі. То ні в тин, ні в ворота, як кажуть люди. Будемо сподіватися, що наші люди будуть слухати, а музиканти підтягуватися» – каже музикант.
Співзасновник популярного інтернет-проекту “Радіо Аристократи” Ярослав Лодигін згадав про утиск музики, як мистецтва. Радіоведучий не приховує сумнівів, щодо позитивних результатів дії закону про квоти:
«Я сумніваюся, що в нашому світі, де можна послухати українську музику, та всю іншу, де і коли завгодно у режимі онлайн, квоти на FM-мовлення, на цей вмираючий джерело комунікацій, можуть на щось вплинути. Основний мотив ініціаторів закону – це захист нашого інформаційного простору від російської попси, скажімо так. Але якщо ти все життя слухаєш Лепса або Алегрову і раптом перестанеш чути їх на радіо, не думаю, що це стане такою вже подією. Ти просто продовжиш слухати їх де-небудь в іншому місці “, – ділиться думками він.
“Якщо говорити про другий мотив,мотив розвитку української музики, я теж сумніваюся, що це якось допомагає. Це має сенс, коли станції самі зацікавлені в цьому, коли починають говорити про це, розбиратися в музиці, селекционировать її. В цілому, я виступаю проти цього закону. Це мистецтво, воно не має знати кордонів і не має бути обмежена. Вони ніби як борються з неякісним контентом, але ж під цей закон потрапляє будь-яка музика “, – підсумував радіоведучий.