Інді-гурт «Ульмо Три» презентував нову композицію «Кожен день Різдво», у якій можна віднайти заклик до абсолютної взаємоповаги, Бориса Гребенщикова, U2, а ще згадку про гору Мойсея. За словами автора, це не християнська релігійно-сезонна пісня (з джингл-беллзами, мандаринками і колядками), і не заклик щодня варити кутю та дивитися «Сам удома».
«Тут мова йде про те, що нам усім завжди треба намагатися бути такими милими й «добренькими», що дива відбуваються повсякчас, і тільки такий глобально-інтегральний підхід врятує людство – і від усіх вірусів, і від усіх воєн, до яких призведе наш фірмовий і рідненький егоїзм.
Я кажу «не релігійна» пісня – але абсолютно духовна. Перший куплет починається словами «Давай, давай, гора Синай чекає нас, і час настав». Це теж не про іудаїзм, і не про відпочинок у Єгипті – «гора Синай» умовна, мається на увазі особливий стан, місце особистої аудієнції з Творцем цього Всесвіту, як це було в пророка Мойсея. Що настає час кожному «роздуплитися», бо інакше людство вельми скоро «загнеться». Але якщо ми усі об’єднаємося у такому форматі – любові, віддачі і взаємоповаги – то буде нам «Кожен день Різдво».
Музично ж мене на цей трек надихнули сучасні інді-артисти, яких я слухаю. Наприклад філадельфійсьий гурт The War On Drugs, що випустив 11-хвилинний сингл на вінілі і американські радіостанції примудрялися крутити цю пісню цілком, за що слухачі були їм дуже вдячні. Ще один американський персонаж – але з іншого узбережжя, західного – Ariel Pink, вставив у свій трек відвертий і красивий натяк/цитату на знамените гітарне соло з пісні Light My Fire групи The Doors. А також австралійський геній Кевін Паркер та його «Приручена Імпала» – він теж не особливо думає про дотримання радійних часових обмежень і поп-стандартів, де пісня має тривати 3:30 хвилини. Тож цього разу я вирішив «дорватися» і «попонтуватися» – тому в оригінальному варіанті «Кожен день Різдво» звучить 7 хвилин.
Ця пісня – моє вшанування і подяка тим гуртам, на піснях яких я ріс, музику яких слухав у дитинстві і юності. Трек ніби зліплений із декількох частин. Починається він з медитативного інтро а-ля Pink Floyd та повітряного гітарного соло на честь Девіда Гілмора. Потім Гілмора замінює «Ютушний» Едж з його вступом до Where the streets have no name, але не сам, а з додаванням синтезатора, який трохи нагадує океанівські «Сосни». Після цього приходить група Foo Fighters і грає пісню Everlong, а на приспівах виходить Борис Грєбєнщіков і співає кельтські мотиви з композиції «Максим лесник». Там ще багато чого можна познаходити, але це надовго», – поділився з читачами «Нотаток» Костя Шелудько.
До речі, якщо вам сподобалася ця новинка, у ваших силах додати її до майбутньої збірки найкращих треків проекту. Ось що для цього треба: «Я вже майже все розповів про «Кожен день Різдво», але є ще одна тема. Так як «Ульмо Три» – це мій особистий здебільшого студійний проект, де я сам граю на всьому і кручу ручки, то виступів за ці 4 роки було мало, а записів – багато. Два великих альбоми (так звані лонг–плеї), три міні-альбоми (EP), та 10 пісень виходили окремими сигналами, тож загалом назбиралося 45 треків, не враховуючи інструментали, кавер-версії та живі записи з групою. Тож настав час випускати збірку The Best of. І я хочу запропонувати моїй аудиторії та всім бажаючим взяти участь у складанні цієї компіляції – просто написати в коментарях у соцмережах свою улюблену «ульмотришну» пісню – і таким чином ми разом оберемо 12 найкращих, які й увійдуть у збірку. Дуже цікаво, що з цього вийде. А поки дякую всім за увагу, бажаю приємного прослуховування та до зустрічі!»
Реліз представлено видавництвом «УМІГ».