Українська музика для вас: на цій сторінці ви завжди можете відслідковувати новинки української музики, першими дізнаватися про вихід нового альбому, міні-альбому чи синглу ваших улюблених виконавців, або ж про прем’єру їхнього кліпу. Усі дописи для зручності відсортовано за датою додавання: від найновіших до старших. Відкрийте для себе нову українську музику!
TANKATAKA – Анестезія (Альбом)
Fix Me Please – 8 Reasons to Smile and Frown (Альбом)
Mary Me – Незнайомий (Сингл)
Ольга Старовойт – Непереможна (Кліп)
SOWA – Колишній (Кліп)
ZLATA OGNEVICH – Мости (Кліп)
LAO-D – Слабкість (Кліп)
Наталія Могилевська – Мені казали (Кліп)
ROXOLANA – Мистецтво (Кліп)
Dima PROKOPOV – Доця (Кліп)
Tember Blanche – Так люблять лиш раз (Відео)
ANNA MARIA – Бути щасливими (Кліп)
Українська музика
Notatky.com.ua – спеціалізований ресурс про українську музику. Вже понад п`ять років ми разом із вами моніторимо новини від представників сучасної української музики, презентуємо нові пісні, альбоми, кліпи, тощо. На сайті «Нотатки про українську музику» ви завжди зможете знайти найновіші релізи з долученням до них коментарів від безпосередніх авторів. Ми не розділяємо українську музику за стилістичними ознаками, віком гуртів, їхньою популярністю, тощо. Один з головних аспектів розміщення музичного контенту на нашому ресурсі – якість матеріалу.
Українська музика, яку ви можете зустріти на «Нотатках», це:
- нова музика, яку ми щоденно відшуковуємо для вас;
- якісна музика, яку ми обираємо з усього матеріалу з урахуванням потенційної зацікавленості читачів/слухачів;
- україномовна музика. Виключення можуть складати хіба що альбоми чи EP, у яких, окрім іншомовного матеріалу, присутня хоча б одна пісня українською мовою;
- музика від визнаних майстрів своєї справи, а також зовсім юних гуртів;
- переважно альтернативний напрямок;
- студійні альбоми, міні-альбоми, окремі офіційні сингли (пісні), кліпи, тощо.
Українська музика, що відповідає усім перерахованим нормам, але яку ви чомусь не знайшли на нашому сайті, може бути запропонованою до публікації. Будь-ласка, зверніться за вказаними у відповідному розділі контактами або напишіть нам у соціальних мережах і ми розглянемо можливість оприлюднити вашу новину за умови її відповідності концепції сайту.
Всі тексти нашого сайту є авторськими, тому при їхньому копіюванні дуже просимо вказувати активне гіперпосилання на сторінку-першоджерело.
«Нотатки про українську музику» – некомерційний проект, тому якщо у вас виникне бажання подякувати за нашу роботу та підтримати діяльність ресурсу, запрошуємо відвідати сторінку Donate та наперед дякуємо!
Цитати про українську музику:
Євген Філатов: «Молодих незалежних виконавців в українській музиці стало однозначно більше – вони вийшли з тіні андеграунду і намагаються бути на устах у багатьох. Але далеко не завжди той матеріал, який вони випускають, можна вважати гідним. Все-таки в такому ремеслі, як музика, досвід грає дуже важливу роль, саме він забезпечує якість матеріалу. Напевно, в першу чергу справа за досвідченими артистами, професіоналами своєї справи. Але я не виключаю, що якісь молоді хлопці теж візьмуть і здивують».
Марі Чеба: «У якийсь момент я просто зрозуміла: музика не повинна створюватися насильно. Та й люди втомилися від негативу. Настав час, коли всі просто знову захотіли жити. Я відчула перед собою нове завдання: створити свою групу і робити якісну українську музику. Мені хотілося, щоб в інших країнах її почули і визнали: в Україні музику роблять круто. Звичайно ж, питання про вибір мови для виконання навіть не стояло. Тільки українська мова. Адже у нас є своя культурна історія, і я хочу, щоб нею цікавилися».
Юлія Саніна: «Зараз артисти відчувають себе як ніколи добре! Тому що є незаповнені ніші на ринку. Дуже багато концертів, тому що людям потрібна розрядка. Люди продовжують ходити на концерти. І тут – та-дааам, українська музика та українські артисти! Ті, у кого дійсно є хіти. Словом, все прекрасно, тому що є робота. Поради молодим українським виконавцям: не боятися наступати на свої граблі. Не слухати нічиїх порад. Тому що шлях кожного артиста – індивідуальний. Відчувайте себе, і намагайтеся багато вміти. Не намагайтеся просто добре співати – прагніть співати, розбиратися в менеджменті, відео-продакшені, вміти правити свої ж інтерв’ю».
Onuka: «Протягом останніх двох років в українській музиці відбувається певний «зсув». Ці зрушення неможливо не помітити. Кількість артистів зростає щодня, немов гриби після дощу, це своєрідний фонтан живого натхнення і ці молоді виконавці дуже дивують. Я розумію, що конкуренція вже настільки велика, що тим, хто має великий авторитет, не можна розслаблятися. Молодь буквально наступає на п’яти. Це відчувається з кожним новим релізом, з кожним новим відео. Це дуже радує. Для мене велика честь бути в когорті з цими молодими музикантами. Щодня я дивуюся, радію і думаю, як круто творити в такий час! Ці події – вони підживлюють момент натхнення. Кажуть нам, що зупинятися не час».
Саша Чемеров: «Чого не вистачає українській музиці? Оригінальності. Всі продовжують дивитися один на одного і думати: «Ну, я ж трохи краще граю – значить, все нормально». А справа-то не в цьому. Експерименти. Немає експериментів. Мені здається, музика повинна бути спонтанною, в ній повинна бути емоція. У нас же революція в країні була, у нас повинно бути багато хороших панк-рок груп, важких груп. А їх немає. Всі намагаються пристосуватися. Як і всюди, як і в Штатах. Мене пригнічує і дратує, що всі підлаштовуються під ринок. Навіть я. Потрібна самобутність. Всі намагаються потрапити в струмінь, щоб і гроші заробляти, і те, і інше. Я розумію, це прекрасно, але повинен бути нерв. Якщо ти граєш рок-музику, ти повинен кров’ю блювати. Світова рок-музика мене теж не влаштовує. У підсумку мені більше подобається електронна музика».
Алан Бадоєв: «Українська музика прискорюється, артистів зараз люблять сильно, але недовго. Одна пісня не може тривалий період залишатися популярною, тому що виходить багато інших. Тому потрібно створювати імена-бренди і гармонійно розвивати їх. Десь «омолодитися», десь заспівати для аудиторії під 30. Але про це точно повинен думати не артист. Тому що артист, який створює матеріал сам, ніколи не змусить себе щось робити на догоду трендам. Загалом Росія і Україна – кардинально різні музичні ринки за запитами аудиторії. Суміжні вони тільки на пікових популярних проектах – там, де неможливо пройти повз хіт, грубо кажучи».
Валерій Харчишин: «Українська музика, а точніше її рок напрямок, не є однозначною. Найжахливіше в сучасній українській рок музиці? Плагіат з натяком на самобутність. Або псевдо-автентична самобутність. Що найкраще в сучасній українській рок музиці? Те, що вона є і, здається, що вже комусь потрібна. Я не кажу про мейнстрімі і про єдину групі, яка збирає стадіони. Я про те, що зароджується нова незалежна українська рок-музика. Якщо ж говорити про українських слухачів, то зараз молоді люди все частіше купують музику, а не крадуть. У тому числі і тому, що долар виріс і вже не такі страшні гроші доводиться платити за скачування альбому або пісні. Це якщо говорити про гривні. Я купую музику на iTunes, у них всі ціни в доларах і, відповідно, дешевше не стало. Що ж стосується Google-плеєра, то там вже не так дорого, як раніше. Може бути, тому люди купують музику і фільми. Так і має бути».
Дизель Green Grey: «Українська музика не має проблем із квотами, а має їх у форматах радіостанцій. Є чудові українські гурти, які співають українською мовою, але немає форматних радіостанцій, на яких можна було б уявити ті ж 25-30% цієї музики. Все одно основна боротьба буде йти на поп-станціях між поп-виконавцями, тими, які були і до цього. Якщо станції не розділяться на формати, а особливо, коли ми досягнемо більших відсотків, то вони все будуть схожі між собою. Абсолютно всі. Зараз будуть крутити цілими альбомами тільки якісних українських артистів. Звичайно, це крок вперед до виходу багатьох молодих виконавців, але я переживаю, що кон’юнктура зараз візьме верх і через пару місяців всі дружно перейдуть на інтернет-радіо, де будуть слухати світову музику, включаючи й українську».
Андрій Хливнюк: «Що потрібно робити молодому музиканту? Займатися музикою. Одному і ще з кимось то. Слухати, грати, читати – і буде українська музика. У нас кажуть: «В Україні складно займатися музикою». При цьому в Києві мільйон репетиційних баз – спробуй втиснутися в розклад хоча б однієї. Всі грають музику і багато хто робить це круто. У нас пісні так само в крові, як і кухня. Чи, може, грузинам складно співати і танцювати? Або, може, у всіх європейських країнах такі ж сильні співочі традиції і пісня настільки ж є частиною національного побуту? Стати музикантом і заробляти на цьому не складніше, ніж стати інженером або кимось ще. Ті ж десять або двадцять років наполегливої праці – і стаєш майстром. Я останнім часом уникаю визначень, хто хороший, хто поганий – у всіх різні стилі і смаки – але я прийшов до слова «майстер», яке говорить про ставлення до своєї справи».
Стас Корольов (YUKO): Проблема в тому, що коло спілкування в українському музичному середовищі – досить вузьке. І коли ти хочеш сказати, що хтось грає лайно, часто – мовчиш. Тому що це може на тебе відбитися. Це не зовсім вірно. Припустимо, якщо це навіть якийсь корифей, який починає робити музику менш круту ніж раніше – про це варто говорити. Чого мені боятися? Я хочу бути чесним. Але для цього потрібно виростити музичну сцену, нову українську музику. Як кількісно, так і якісно. Критика іншого музиканта, особливо обґрунтована, повинна перестати бути чимось поганим. Це мотивація робити інакше, краще. Хоча, в першу чергу, важливо робити круто свою роботу. Хочу, щоб українська музика змінювалася за допомогою і моєї власної музики.
Павло Варениця (Epolets): «Що потрібно мати музиканту, щоб освоїтися в українській музиці? Бажано мати паралельний заробіток і не особливо йти на компроміс зі своїми принципами. Не варто підлаштовуватися під чиїсь формати. Якщо хочеш написати саме таку музику, яка звучить в твоїй голові, роби – дуже важливо відчувати себе незалежним. На початку шляху, робота музиканта не годує, тому варто набратися терпіння. Група EPOLETS за час свого існування побувала на різних етапах, але зараз творчість нас не годує».
Олег Скрипка (ВВ): «Наскільки я розумію, то і сьогодні, після квот, музичні редактори медіа і телебачення все так само спираються на думки громади. От, наприклад, у суспільстві є заборона на наркотичні речовини і порнографію, але якщо ми проведемо метафору, то серед композицій також є «порнографія і наркотики», і вони не заборонені. Або ось ще одна метафора: в супермаркеті людям не пропонують шкідливі продукти, а в музиці – пропонують. А те, що музика має однозначно більший вплив на людей, аніж продукти харчування – забувають. Якщо хімічний склад ми можемо дослідити і сказати: це речовина шкідлива і ми її забороняємо, то визначити шкідливість музичного продукту дуже важко, тому так поки і залишається».
Дякую за україномовну музику! Я от не розумію, навіщо співати не рідною, поганою англійською, якщо навіть своєю українською не можеш? По-друге, раз вже українська музика не розвивається і тебе це не влаштовує – розвивай її, при чому тут взагалі англійська не зрозумію.
І взагалі вся ця маячня про вільність музики звучить як рекламна агітація для наївних і дурних підлітків. Ось чому слабо сказати, що заради грошей вирішили співати англійською, щоб розширити ринок збуту і заощадити на повторному перекладі пісень, тому що закордоном компанії вимагають саме англійську, а на український продукт навіть не подивляться? Ні, треба складати рекламну промову згідно образу і приплюсовувати до неї нібито душевні терзання, щоб заради банального прибутку і популярності перетворювати сучасну музичну культуру в шоу “убогих і розпусних”, де співати не вміють, але оголяться і мацати себе на камеру це бізнес норма. І, до речі, канали плюють на закони і крутять цю продукцію 16+ протягом всього дня, але ж каналам і нічого більше показати, у них ефірне і так на 50% рекламою забито, а показати щось дійсно варте не можна, тому що його майже немає.
Українська музика і мода, та банально навіть релігія – це зараз бізнес, та й раніше було так, але з кожним роком просто нахабніють потихеньку. Одягатися модно і красиво це вже зовсім протилежні слова, власне як і музика з мистецтвом (скрізь є винятки). Релігія взагалі цирк собою являє: замість того щоб вірити – люди несуть службу, постять за правилами (регулюють споживчий попит), до церкви ходять на обряди (пожертви і сувенірний бізнес).
Багато українських виконавців співають англійською, або поєднують як англійську, так ы українську в своєму репертуарі. Послухайте ONUKA, The Maneken, Pur: Pur, Cepasa. Завдяки цим музикантам український музичний продукт відомий за кордоном і надихає молодих людей в Україні. Не сперечаються про смаки…
Англійською співають – то це ще кращий випадок, бо звісно ж, всі ці гріби із стрикалами – російськомовні. “Пойду подрочу і лягу спать” – і все, купа есенгешних -надцятилітніх малоіквешників – їхні.
Дуже рада спостерігати такий розвиток нової української музики! Буквально щодня відкриваю для себе дещо цікавеньке. В тому числі і завдяки вашому сайту. Вдячна за таку можливість!
З останнього дуже сподобалися Зе Вйо зі своїм новим альбомом, Панівалькова, цікавий диск Йорий Клоц, Перкалаба, та на диво не поганий альбом «Антитіл». Це те, що я можу порекомендувати послухати бажаючим. А ще намагаюся постійно моніторити молоді гурти, там також можна знайти багато цікавого.
Ви знаєте, у мене цьогорічний відбір до Євробачення, а точніше склад наших учасників, викликає ейфорію. Надзвичайно рада, що наша музика великими кроками йде догори. Сподіваюся що в результаті ми всі оберемо достойного виконавця. Але і без того для багатьох команд це є великим шансом про себе голосно заявити
Цікаво, що найпопулярніші музичні артисти на пост-радянському просторі, це яскраві представники саме нашої улюбленої української музики. От, наприклад, Іван Дорн, “Гриби”, Монатік,”Океан Ельзи”, група “Бумбокс”, та ж Ротару. Ось назвіть мені будь-яку росєйську формацію, схожу по стилістиці на “Бумбокс”. Немає такої! “Quest Pistols”, найперший склад. Тобто наразі практично жоден рос співак не може порівнюватися навіть з тим, що зараз роблять Дорн чи Монатік.Іштван
Специально переслушал кучу всего из украинской музыки и в который раз самоубедился в том, что круче ОЕ у нас к сожалению пока что вообще ничего не придумали. Тут от крайности в крайность: одни или плохо звучат, что автоматичиски отбивает все желание дальнейшего прослушивания и углубления в творчество, или же просто играют попсу (те, которые покачественне). Попсу разную, даже с гитарами иногда
Все рівно якісь нашого музла поки що дуже помітно поступається закордонним аналогам. Те що грають зараз у нас, там вже давно зіграно-преграно. Можливо у майбутньому з цього щось і вийде, але поки що маємо що маємо – пєчаль печальная у більшості випадків.
Не погоджуся, у нас як раз з’являється ціла плеяда виконавців, які потенційно (поки що) можуть бути цікавими як українському, так і європейському слухачу. Перемога Джа на минулорічному Євробаченні це ще раз доводить. От побачите, цього року ми також гідно виступимо, адже вже на стадії відбору була неймовірна кількість цікавих артистів.
Станом на сьогоднішні дні в нашій державі дуже багато невідомих, але дуууже цікавих українських колективів. Круто, що по-троху вони починають знаходити своїх слухачів, отримувати ротації на радіохвилях, тощо. Українська музика на місці не стоїть, та, по суті, ніколи не стояла. І хоча їй повсякчас намагалися вставити палки в колеса, прогрес завжди був. Я сам музикант зі стажем, тому зараз дійсно щасливий за нову хвилю модної української музики!!!
В Україні достатньо талановитих людей, які дійсно творять і можуть творити українською мовою, української музики стає більше. Можливо з часом стане більше гарної музики! Але коли жук і жаба намагаються співати по-українськи для того, щоб відповідати кон’юнктурі … Наприклад, якщо Потап і Настя, які весь час співали російською, раптом щось випустять на українському, то це кон’юнктура. А якщо Хливнюк це у нас робить або той же “Океан Ельзи” – то це ж автентично.
Порція цікавих українських новинок цього тижня дивує розмаїттям :)
Українська музика буквально дихає романтизмом!! Неймовірна рада провести цьогорічне Свято закоханим із близькою людиною під акомпанемент нашої рідної музики! Благо, новинок про кохання наразі більш ніж достатньо))
Наша сцена не перестає знову і знову виправдовувати мої найсміливіші очікування.Я щаслива, що маю чудовий саундтрек для майбутньої весни у вигляді, наприклад, нового альбому П`ятниці, або маю можливість посумувати під нові хіти Без Обмежень.
Українська музика і патріотизм:
Все буде добре, війна пройде. І ми згадаємо потім не злобу наших ворогів, а мовчання наших друзів. Це ще в “Одіссеї”, по-моєму, написано. А далі цей камінь перестане бути твердим, і ми продовжимо працювати, і всі залишаться собою. В тому числі й українська музика, що скине маску псевдо-патріотизму. Але тільки справа буде вже не в тому, хто патріот, а хто не патріот. Грубо кажучи, Олег Скрипка, символ сучасної української сцени, залишиться Олегом Скрипкою, незалежно від того, що він говорив і робив. Я б принципово не пішов на концерти деяких артистів, хоча музика, яку вони написали, мені подобається. Є дисонанс: я не розумію, як можна було написати геніальні тексти, а потім зробити певні дурні вчинки. Але це ж просто людина. Він не зобов’язаний відповідати своїй пісні, своїй музиці. Якщо талановита людина порушила закон, то – поки нічого кращого не придумали – треба його за цим законом покарати. А яка різниця, до якого табору він належить? Чого ми в душу ліземо до людей? Відкриваємо і дивимося: цікаво, що там у тебе? Які пісні мама тобі в дитинстві співала перед сном? Що ти полюбив – степи и гори або каньйони і савану? Та яка різниця, за великим рахунком? Якщо це не шкодить нашим степам i горах, то все одно.
Блин, ребят, ну как вы вообще слушаете эту ересь под названием украинская музыка? Тут же по сути-то нету ничего – ни качества, ни мысли, ни количества. У тех же соседей дела с музыкой обстоят значительно интересней. Да даже отбросим соседей! Посмотрите на Европу и Америку! Как после прослушивания их высококачественного материала можно слушать и тем более восторгаться украинским продуктом?
Друже, вам то точно не зрозуміти чому ми слухаємо українську музику) Забудемо про те, що це наша рідна мелодика, наша гордість та автентика. Сконцентрувавшись на якості, ми маємо відмітити неймовірне зріст професіоналізму українських виконавців та нетривіальність їхніх музичних рішень. Але звідки ж вам про це знати, ви ж не будете переслуховувати гори матеріалу, вам достатньо всього лише написати коментар і відчути себе щасливим… Це прикро, бро.
Не смішіть мене. Все, що ви написали тут про українську музику, взагалі не відповідає дійсності. От пройдемось по пунктам. Пункт 1: «ни качества». Якраз зараз українська музика неймовірними темпами розвивається, при чому у плані якості також. Кілька років тому я могла з вами погодитись, але зараз послухайте Вівьен Морт, Сіноптік, Панівалькову, Онуку, Манекена та інших. При чому такі представники є в усіх жанрах. Пункт 2: «ни мысли». Це взагалі якийсь не зрозумілий пункт. У всіх команд, які я назвала, неймовірно глибокі тексти, якщо ви про це. Звісно, як ви можете їх осягнути, якщо банально не розумієте мову? Пункт 3: «ни количества». Слухайте, ви хоча б сторінки сайту погортали, де відгук лишаєте. Оновлення щоденне. В мене все.
Це ж справді прекрасно, що українська мова і українська музика розвиваюються, але мені щось здається, що мотивація забов`язана бути реалізованою не за допомогою квот, а іншим шляхом. Всі ці наказні моменти, типу “як ми вам сказали, так і буде” – це трошки недоречно, імхо. До того ж, станом на сьогоднішній день особисто я в притул не бачу достатньої кількості радійної української музики, у нас не так багато контенту, як хотілося б. Мова саме про радійну музику. Я твердо вважаю, що молодих зростаючих артистів, потрібно мотивувати, надихати на те, щоб вони писали українські пісні, розвивали українську музику і навіть на те, щоб вони думали по-українськи! Але робити це треба не наказним тоном.
Імхо українська музика на те і є українською музикою щоб розвиватися природнім способом. Не можна забороняти чи регулювати мову. Бо таким чином українською музикою можна маніпулювати. Можуть зявлятися штучно створени пісні для радо ротації, спеціально записані патріотичні альбоми, яких вже зараз навіть багато. Підкреслюю – спеціально та штучно. Адже українська музика має розвиватися сама собою, тільки так ми отримаємо дійсно цікаві проекти…
Слідкуй за українською музикою на новому сайті www[block]ua! Завжди актуальні новини зі стану українських виконавців, ексклюзиви від артистів та найсвіжіші презентації їхніх творів! [block] – молодий, але надзвичайно активний сайт про сучасну українську музику! Своє завжди найкраще!
Співачка Ілларія розповіла, що створює сучасну українську музику не від голови, а від серця, фактично відчуваючи її шкірою. Ілларія почала вивчати український фольклор ще за часів власного студентства. Ця музика, зізнається виконавиця, надзвичайно сильна, і віть здатна легко впливати на долю. «Коли я виконала народну пісню про кохання – невдовзі по вуха закохалася, заспівала традиційну весільну пісню – вийшла заміж, а коли заспівала колискову – у мене народилася доця. Але це аж ніяк не моя заслуга. Це така народна українська музика, такий у нас національний фольклор», – каже артистка. Але є у нашій спадщині й такі пісні, які Ілларія не виконуватиме ніколи. Які саме – читайте на сайті www[block]ua!
«Океан Ельзи» планують продемонструвати українську музику усьому світові, від Австраліїї і аж до Америки! Світовий тур «Океану» – це цілих два роки мандрівок, наступною зупинкою в яких стане Прага, 35-те закордонне містом туру. Що очікують від цього виступу і від туру в цілому учасники гурту – читайте на сайті www[block]ua!
Яскрава представниця нової української музики Марія Яремчук, спільно із режисером Аланом Бадоєвим дуже довго інтригували шанувальників кадрами з нового спільного кліпу «Ти в мені є», який символічно відкриває новий етап творчої діяльності естрадної співачки. «Навколо треку велика кількість всього містичного і таємничого, тож я неймовірно вдячна світу за те, що він дарує мені музику і таких відданих друзів, як Алан, який продемонстрував мені нову особистість мене самої», – повідомила Яремчук. Все в кліпі збудовано навколо її харизми, надзвичайною пластики і по-справжньому гарної пісні. Дивіться відео на сайті www[block]ua!
З дитинства була схухняною і слухалася чи не всіх своїх рідних – маму, тата, бабцю, діда, тітку. Вони практично все життя відвідували народний хор, тож я з самісінького-самісінького дитинства буквально вбирала в себе нашу рідну українську музику. Тому я її обожнюю, тішуся, що її зараз так багато, і вважаю, що саме українська музика найбільш милозвучна і дійсно народна
Як українські артисти підкорюють закордон: контракти з Європейськими лейблами й виступи зі світовімі зірками
Нещодавно російський Перший канал провів Голосування глядачів, Які назвали Улюблених артістів, яких вони хотіли би бачити в новорічному ТВ-шоу. Цікаво, что в десятку лідерів попали відразу чотири українські виконавці: Ані Лорак, Alekseev, Світлана Лобода, Artik & Asti. Але ж є і інші, про яких в нашій країні мало хто знає.
Ось список українських музичних груп, які більш відомі за кордоном, ніж на батьківщині: Stoned Jesus, Bloom Twins, Jinjer, SINOPTIK, Leleka, Artik & Asti …
Українська співачка Руслана виступила проти українізації:
– Я абсолютно усвідомлено кажу про те, що культурної революції нам не вистачає. Нам потрібно апгрейдити себе і ідентифікацію поняття “українець”. Культура – це широке поняття. Це не тільки музика, друк книг, трансляція фільмів або навіть вживання інформації – якою мовою, який риторикою … Коли я кажу про культурну революцію, то маю на увазі, що мені особисто хотілося б, жити як українка двадцять чотири години на добу. Не асимілюватися ні на одну секунду, не виходити на інший контент. Я хочу, щоб українського продукту в усіх його проявах мені було досить для мого українського стилю життя.
Якісна українська музика – це офігенно. Їхала в машині, почула круту пісню, навіть слова не розібрати відразу, сподобалося звучання. Шезамнула – і була вражена. Слухати краще з хорошим звуком, басами і на повну гучність. Кіра Мазур. Запишемо в favorits.
PS. Закон рулить. Таланти виходять на поверхню.
Інтерв’ю вокалістки групи ONUKA
Українська електро-фольк гурт ONUKA – одне з головних явищ в музичному житті України. Днями колектив закінчив свій європейський тур. Група увірвалася в музичні чарти не тільки України, але і Європи.
Дебютний альбом 2014 року посів перше місце в українському iTunes, випередивши “Океан Ельзи”. У 2016 році міні-альбом “Vidlik” потрапив в чарти відразу декількох країн: Великобританії, Швейцарії, Франції, Німеччини.
Журналісти побували на їхньому концерті і поговорили з вокалісткою Натой Жижченко про відмінності української та європейської аудиторій, про політику і мовні квоти.
Про слухачів
“Коли ми виступаємо в Україні нас чекає велика кількість фанатів, які знають тексти, які підспівують, знають кожен приспів, звук, кожне слово.
Коли ми виступаємо в Європі – це можуть бути випадкові слухачі, які тільки на концерті знайомляться з ONUKA, особливо якщо ми виступаємо не в своєму турі, а на фестивалі, як це було в Румунії на Electric Castle. Потрібно завойовувати танцпол з нуля, скласти іспит з початку до кінця. ”
Про політику без гасел
Самі автори проекту – Ната Жижченко і Євген Філатов – кажуть, що їх музика неминуче пов’язана з політикою.
“Зброя саме по собі не стріляє. Людина стріляє в людину. Привід – це події в Україні, але це більш широкий контекст, світовий. Взагалі в творчості я люблю використовувати приховані натяки. Мистецтво є засобом для передачі меседжу. Я творець, в моїй творчості є думки, їх можна приписувати до політичних, але все одно це мої переживання, тому що крім того, що я музикант, я людина зі своєю громадянською позицією. Про це мовчати я не буду. але це не означає, що я буду виступати з якими-то гаслами за когось там. Я лише трансформую свої думки, переживання, живучи в країні, в якій йде війна. Саме тому в піснях є такі акценти “.
Про мовні квоти
“В Україні є багато груп які пишуть музику на англійській, їх багато якісних і унікальних. Закон про квоти в Україні знижує шанси потрапити на радіо. Але як мені здається, радіо вже давно не є способом потрапляння до аудиторії сучасної музики. Музика повинна бути гармонійною і не важливо вона українською, англійською, російською або японською мовами “.
Якщо Монатік не зміниться, його забудуть: Зібров розповів, чим вимірюється успіх
Український співак і композитор, народний артист України Павло Зібров розповів, з ким саме йому хотілося заспівати з українських зірок і в чому секрет успіху.
“Я з Таїсією (Таїсією Повалій – ред.). Хотів ще, але Тая мене пошкодувала, каже:” Паша, я тобі так можу і концерт зіпсвати”. Був би скандал, а кому це потрібно? Вона ставиться до того дуже по-філософськи. Я вважаю, що за тембром вона точно найкраща співачка України “, – зазначив Зібров.
Він також упевнений, що сучасна українська музика – це тимчасова популярність. “Зараз більш танцювальну музику роблять. Ось Монатік, наприклад, надпопулярний, але це танцювальний виконавець. Ти не можеш його довго сидіти і слухати. Якщо він не зміниться, то про нього просто забудуть”, – підкреслив Зібров.
Добре відомо, що після Івана Дорна пострадянська поп-музика нарешті почала розлучатися з радянськими традиціями. А ще завдяки йому багато хто звернув увагу на українську поп-сцену, яка і раніше дарувала нам один шлягер за іншим, а нині і зовсім розцвіла пишним цвітом. «Время и стекло», Алексєєв, Onuka, Джамала, Луна, Quest Pistols – це все постдорновская реальність.
У Дніпрі та Україні вперше виступила ембієнт-група Enigma
10 грудня в ПК Машинобудівників Classic Enigma Original Voices дали перший концерт в Україні. З групою виступив симфонічний оркестр із Запоріжжя.
Перед концертом Andru Donalds, один з двох вокалістів Enigma, на прес-конференції в готелі «Європейський» відповів на питання
Вокаліст розповів, що у нього особливі почуття до України – він багато разів був в нашій країні, виступав з Костянтином Меладзе в Києві. На думку артиста, музика знаменитого гурту змушує людей використовувати свою уяву, відправляючи у чуттєву подорож. Тому дуже багато дітей було зачато саме завдяки музиці Enigma.
З 22 листопада 2017 року проект Classic Enigma Original Voices разом з вокалістом Enigma Angel X вирушили у світове турне по Білорусі, Росії та Україні в супроводі симфонічного оркестру. І представили кращі хіти Enigma в новому світлі. Зокрема, в Україні група збирається виступити в Дніпрі, Запоріжжі, Харкові та Одесі. У Запоріжжі і Дніпрі разом з музичним колективом буде виступати Запорізький симфонічний оркестр.
Зараз у нас 25% квот, і це абсолютно адекватна і нормальна цифра. А ось з тим, що квот повинно бути більше – я не згоден. Щоб на радіо ставити кожну другу пісню української – на жаль, такого потенціалу у нас поки немає. Сподіватися потрапити в ротацію, тому що у тебе українська пісня – все-таки, дуже слизька позиція. Пісня повинна бути, в першу чергу, якісною. Трендовая і якісна – саме така українська музика повинна бути.
А ви помітили, що сучасна українська музика на порядок крутіше сучасної літератури? Українська музика живіша за всіх живих!
Просто шукати її потрібно в правильних місцях і помічати неймовірно талановитих виконавців. Вони, до речі, подобаються самому Девіду Бекхему))
Нова українська музика для мене – головний позитив останнього часу, я тащусь від всього, що відбувається, мені подобається навіть те, що я не слухаю. Від неї реально тане лід і кружляє голову до упаду.
Справа за малим – український бізнес нового покоління повинен бути таким же крутим, новаторським і всепоглинаючим, тоді до видовищ у нас додасться і хліб.
Нещодавно одна музична платформа провела нагородження кращих артистів: DZIDZIO, Ольга Василюк, Віталій Козловський, Діма Коляденко, Наталія Могилевська, Monatik, НеАнгели, Олег Винник. Багато хто з перерахованих отримали спеціальні статуетки у вигляді зірки. І це розвиток української музики??
Наша музика стала якіснішою, але не за останні півроку, а в перебігу року, і це хороша тенденція. Причому, стало з’являтися багато якісної музики, як на українській мові, так само і на російській і англійській – від українських виконавців. В андеграунді багато явищ-виходів на велику сцену, в поп-культурі багато нових цікавих імен. Відверто кажучи, дійсно якісних українських пісень поки мало, але вони з кожним разом стають дедалі краще. Безсумнівний плюс – українська музика нарешті стала розвиватися!
Введення квот не було направлено на допомогу українським артистам. Воно було направлено на допомогу людям, які, наприклад, звикли слухати новини українською мовою – і, відповідно, хочуть чути українську музику. Адже зазвичай на радіостанціях діджеям було просто лінь шукати щось нове: поставив кілька разів поспіль пісні Вакарчука – і нормально. Введення квот було направлено, все ж, на кінцевого споживача продукту – і йому однозначно стало приємніше.
І нехай в нашій країні музикантам важко – індустрія в зародковому стані, на ТБ крутять всяку гидоту, фестивалі можна перерахувати по пальцях, а розумна музика, можливо, так ніколи і не стане відомою більшості людей. Успіх «Бумбокс» і «Океану Ельзи» – це виняток, що лише підтверджує правило.
Але МУЗИКАНТИ працюють і йдуть вперед, прагнуть рости і записують альбоми, приїжджають з концертами і наполегливо прищеплюють українському слухачеві хороший смак
Рік тому були абсурдом тільки українська музика на радіо і масове виробництво українських серіалів на тв. Три місяці тому зупинка бізнесу з ОРДЛО виглядала неможливою, як і закриття кордонів для російської книги. Зараз вже не виглядає нереальним відхід російських банків і блокада всіляких Кофє-хаусов і Спорт-Майстрів. Все для більшої кількості людей стає зрозумілим, що вектор саме в цей бік. На кордоні повинна стояти стіна. Ментальна.
Сучасна укр музика може бути якісною і затребуваною. На Ютубі немає ніяких квот на україномовний продукт і навіть не дивлячись на це майже за місяць кліп Журавлі групи The Hardkiss зібрав понад 2 млн переглядів. Це дуже круто, а кліп і сама пісня справді вартісні. Подивіться не пошкодуєте))
Українська музика за останні роки помітно подорослішала. Все, що у нас раніше було, мені здається, було цікаво тільки нам, діаспорі і менше сусідським країнам. Сьогодні багато груп, які добре виглядають на міжнародному рівні (Onuka, The Hardkiss …) і нових внутрішніх проектів, які не копіюють західний стиль, а дають якісно новий унікальний продукт. І, мені здається, у них це почало виходити завдяки пошуку українського стилю в історії і культурі.
Наприклад, ONUKA, яка так прославилася на Євробаченні, також унікальна тим, що намагається використовувати звуки невідомих українських інструментів. Її дідусь був відомим майстром, який відновлював і робив національні інструменти.
До речі, на багатьох форумах росіяни дуже хвалять українську музику. Більше, звичайно, попсу. Кажуть, що українці далеко пішли вперед.
Продюсер Юрій Нікітін: Деякі українські артисти провадять широкомасштабні тури по Росії, а про це взагалі не згадують в українському медіа
– Яка, на вашу думку, сьогодні ситуація в українському шоу-бізнесі? Він уже вийшов з кризи?
– Тільки виходить, але це лише частина історії. Головне, що змінюється його бізнес-модель. Якщо раніше основна ставка робилася на приватні заходи, то зараз все концентрується навколо відкритих касових концертів, як на розвинених музичних ринках. Люди з радістю відвідують концерти, але платять тільки за тих, кого реально люблять. У більшої частини населення все ще обмежені бюджети на розваги, і тому глядачі дуже вибагливі. Сьогодні, щоб бути затребуваним, недостатньо бути відомим, потрібно ставати популярним.
– Молодим в таких умовах починати набагато складніше …
– І набагато простіше одночасно. По-перше, ринок став набагато вільніше. 90% російських артистів не гастролюють в Україні. По-друге, раніше було засилля “штучних” продюсерських проектів, які тепер перестали запускатися. По-третє, для тих, хто співає українською мовою, в зв’язку з введенням квот з’явилося значно більше шансів потрапити в широкий ефір. Хоча, з іншого боку, сильно зросла конкуренція серед вітчизняних виконавців. Всі стали виробляти дуже високоякісну музичний продукт, в тому числі і на українській мові.
– Значить, квоти – хороший інструмент для українського шоу-бізнесу?
– Я завжди виступав проти примусових заходів. Але якщо правила гри прийняті на законодавчому рівні, перестаю дискутувати з цього приводу і намагаюся максимально ефективно адаптуватися до них.
– Як оцінюєте молодих музикантів, які з’являються?
– Мені подобається все, що відбувається в Україні, як в творчому, так і в комерційному сенсі. І я абсолютно згоден з думкою директора радіо “Хіт ФМ” Віталія Дроздова, що український музичний ринок сьогодні – номер один в Східній Європі.
– Для крутого контенту потрібна крута аудиторія …
– І у нас вона є. Україна переживає час ніш – нішевий моди, нишевой музики. Люди стали іншими. Вони, як ніколи раніше, намагаються відрізнятися один від одного, бути більш виборчими і оригінальними в тому, що вони споживають. І це не виключення, а тенденція. Українські нішеві артисти домагаються серйозного визнання серед широкої аудиторії: Джамала, Дорн, Онука, KAZKA … Їх музику люблять і платять за неї.
– У суспільстві ще не закінчена дискусія: чи повинні українські артисти гастролювати в Росії, якщо ми в умовах війни, або артист повинен залишатися над сутичкою? А як ви думаєте?
– Творчість і музика повинні залишатися вищими над усім іншим. Але це багато у чому залежить від людини, від позиції кожного конкретного виконавця. А по-друге, проблема не була б такою гострою, якби вона вирішувалася на законодавчому рівні. Як питання з Кримом. Прийняли закон, який забороняє вести бізнес з кримськими компаніями, і всім все стало зрозуміло. Артисти в даному випадку – не виняток: виступив в Криму – порушив закон, відповідай.
Чим робота музиканта відрізняється від роботи, наприклад, офіціанта, якщо дивитися на неї під цим кутом? Нічим. Артисти такі самі громадяни, як і всі інші, і тому вони повинні підкорятися всім загальним законам. А уряд повинен ці закони окреслювати і приймати – це його функція.
У минулі вихідні в Freedom Event Hall Олег Скрипка разом з оркестром Наоні подарували всім незабутній святковий вечір. Запальні хіти гурту «ВВ» та відомі українські пісні у виконанні оркестру – це щось неймовірне.
Більше сорока народних інструментів на одній сцені і неповторний Олег Скрипка “підірвали” зал. У цей вечір прозвучали хіти народних і авторських українських пісень, такі як «Очі чорні» і «Щедрик». А ще такі відомі композиції гурту «ВВ», як «Весна» і «Країна Мрій», з додаванням оркестрового аранжування заграли новими несподіваними відтінками.
Українська музика магічна і чудова, її мелодика є основою для десятків світових хітів. А у виконанні таких майстрів будь-яка пісня стане дивовижною: жива музика, звучання, Святвечір і легендарний Freedom Event Hall.
Нагадаємо, національний Академічний Оркестр народних інструментів (Наоні) був створений у 1969 році. Їх композиції – це унікальне поєднання сучасної музики і звучання народних інструментів. А Олег Скрипка – самий запальний артист нашої естради. Його пісні звучать по всій Україні. А в тандемі з оркестром вийшов блискучий різдвяний концерт!
За останні кілька років українська музика отримала безліч яскравих вітчизняних виконавців. Більш того, за своєю якістю і змістом вони ні крапельки не поступаються сучасним європейським музикантам. Багато обивателів не відразу і зрозуміють, що дана пісня – нашого виробника. У 2017 році українські групи продовжили нас радувати хорошими синглами, в тому числі і україномовними. якщо вирішите перейти на українську музику – не пошкодуєте!
Їхав днями у таксі, грала досить гарна українська музика, дивлюся що за радіо – а то радіо Шансон. Що закон животворящий робить :)
Наслідки введення україномовних квот в телерадіомовленні виявилися несподіваними. (Зізнатися, я був скептичний). Але в ефір раптово хлинула якісна українська музика, досі невідома широкій аудиторії.
Із привеликим задоволенням визнаю цю свою помилку ))
Мені подобається, що сьогодні українська музика – це не тільки переспіви народних творів, хоча і цього також вистачає, а ще й дуже оригінальний авторський матеріал. Хлопці і дівчата намагаються створити справді дещо цікаве, показати світові наше музичне обличчя.Адже Україна – це українська мова, українська книжка, українська музика, та українське кіно.Все це мелодійно, гармонійно, чуттєво…
Українська музика активно підкорює серця слухачів і сьогожні звучить на найрізноманітніших сценах світу. До речі, дехто говорив, що квоти – це просто вигадка української хунти, пилюка в очі. Але насправді вони є поширеним у світі дієвим механізмом підтримки власної культури і мови, своїх артистів і власної музичної індустрії загалом. Всім добра!
Музика – вона як мода – все добре забуте старе рано чи пізно повертається. У музиці будь-якої епохи можна знайти як стоять твори, так і музичний шлак. З моєї точки зору відміну музики 90х від сучасної музики в тому, що вона більш жива і справжня. Можливо, я погоджуся з тим моментом, що люди більш старшого покоління цінують стару музику через ностальгії так, як вона супроводжувала їх дитинство і юність. Але я ціную музику 90х не тільки тому. Справа в тому, що сьогоднішній сучасний матеріал більшою мірою заточений виключно на скороминущий комерційний успіх, а не для того, щоб дійсно завоювати серця слухачів надовго. Сьогодні є пісні, які можна слухати, але їх так мало, що відзначити запам’яталися пісні не виходить, так як в основній масі це штамповка.
В більшості своїх проявів, українська музика є поза політикою. Це якщо вважати українською музикою весь той контент, який виробляють в Україні. Але якщо артист публічно коментує певні політичні речі, то важливо як саме він це родить – як громадянин України, або ж як певний приклад для наслідування. Якщо це виглядає як агітація та користування своїм становищем, це не є позитивним знаком. Якщо він так впливає на думку мас, то тоді це питання переходить у площину маніпуляції.
Я неодноразово висловлював думку з приводу української музики та концертів наших артистів в РФ – до тих пір, поки на рівні держави це питання не буде законодавчо оформлено – хто є гастролером в РФ, а хто не є, як ставитися до цього явища і яку дати йому градацію – будуть існувати подвійні стандарти. І я говорю не про конкретні імена, а в цілому про систему.
Немає розуміння, чому артист, який їздить на гастролі в РФ, повинен бути засуджений, так як немає законодавчої бази і ніяких претензій до нього пред’явити не можна. Крім людських, етичних і моральних. Це вже чисто відносини між людьми. Поки не буде законодавчої бази, будуть існувати подвійні стандарти і хтось буде їздити туди. При цьому когось не будуть “замовляти”, а кого-то будуть.
Є певна клановість і механізми, які працюють в будь-якому бізнесі. Хтось заробляє гроші, а хтось протегує це заробляння. Комусь протегує одна людина, а комусь інша. Хтось знаходиться в опалі, а хтось при владі. Іншими словами це називається “кришуванням”.
Я вважаю, що не потрібно влазити в відносини між глядачем і артистом. Якщо глядач проти виступів будь-яких артистів, то він голосує тим, що купує або не купує квиток на концерт. Це особиста позиція слухача.
Згадаймо ситуацію з Ані Лорак, яка несподівано вийшла на шоу балету Freedom. Якби глядачі були проти і її поява їх обурила б, то зрозуміло, що реакція була б радикальною, а їй, навпаки, аплодували. Тобто, це безпосереднє відношення глядача і артиста, в яке постійно втручаються політичні сили, яким потрібно заробляти очки і завойовувати електорат.
У нас був концерт Малініна – і все було спокійно. Він з Росії, але при цьому народний артист України, не підписував ніякі кремлівські папірці, не гастролює в Криму, ЛНР або ДНР. Тому у нього тут є свій глядач – до нього він і приїжджає.
Артисти потрапляють під роздачу, коли політичним силам радикального напряму потрібні якісь хвилювання. Адже скоро вибори, треба показати якусь активність, що вони переслідують зірок, які гастролюють в Росії.
Але відразу видно, що існує якесь вибіркове правосуддя. Є артисти, які спокійно виступають в Росії, а є ті, проти кого починаються гоніння, зриви концертів.
Чим молодше артист, тим менше може бути нападок в його сторону, так як на нього не буде реагувати доросла аудиторія, що бере участь у виборах.
“Це точно українська музика?” Саме таке питання я собі задавала після прослуховування практично кожної пісні крутих молодих виконавців. Я навіть не можу собі й уявити, наскільки сильний крок вперед ми зробили! Хоча у нашій музики є один мінус – більшість українських пісень підійде для прослуховування під час сну або плачу. Хіба що за дууже рідкісним винятком. Тільки це “виключення” поки що щось рідко випускає свої альбоми. Чекаю з нетерпінням!
На українській сцені за останні пару років не з’явилося жодної нової поп-зірки в стилі «ВІА Гри» – сексапільної, нехай і такої, що не володіє оригінальними вокальними даними, але з приємним тембром і співаючої про любов, діаманти і Мальдіви. Зате за цей час відкрилося відразу кілька співачок, чия зброя – не блискучі бюстгальтери, розрізи до пупка і екстремальні міні, а растаманські коси, хінді та вінки. І якщо раніше ставка була на пристрасність, то нові артистки, яким всім приблизно 30 років, навпаки, підкреслюють асексуальність.
Вони теж співають про кохання, але їхні тексти більш метафоричні, а музика, приправлена сопілками, цимбалами і укулеле, мало підходить для дискотек. Вони співають, як правило, українською та англійською, надихаються фолком, сходом і реггі. Такі собі сучасні Мавки немодельний зовнішності з химерними іменами – Vivienne Mort, Onuka, Pur: Pur, «Один в каное», [O], Kira Mazur, Христина Соловій.
Те, що показують ці виконавиці, місцями сильно нагадує Enya, ZAZ, Sia, Бьорк, Лінду і наших Ламу і «ДахуБраху», які вражали в різні роки і в різних країнах, але все це було так сказати «штучний товар». В Україні ж Мавки зараз вийшли в мейнстрім, у молоді вони користуються такою популярністю, що за кількістю переглядів в YouTube затьмарюють вже визнаних поп-зірок.
Докладніше: [приховане посилання]
Сергій Бабкін, TAYANNA і ще 16 українських артистів та музичних гуртів цьогоріч візьмуть участь у нацвідборі на Євробачення-2018.
Всього 18 представників українського шоу-бізнесу вступлять в боротьбу за право представляти Україну на конкурсі «Євробачення-2018». Серед учасників півфіналів нацвідбору співачка TAYANNA і група KADNAY, а також легенда української сцени 1990-х, група The ВЙО. Повний список учасників був опублікований на сайті Eurovision.stb.ua.
Український нацвідбір на міжнародний конкурс «Євробачення-2018» стартує вже менш, ніж через місяць. Перший півфінал пройде 10 лютого, другий – 17го, а вже фінал відбору, який визначить переможця – 24 лютого. Однак, протистояння зірок українського шоу-бізнесу почнеться з традиційною жеребкування, яка відбудеться вже в цю п’ятницю, 19 грудня і завдяки якій глядачі дізнаються, хто буде відкривати нацвідбір, а хто стане хедлайнером.
Відзначимо, що якщо для групи The ВЙО участь в нацвідборі, а потім і перспектива європейської сцени стане грандіозним поверненням, то для TAYANNA і ILLARIA, наприклад, участь буде подібно реваншу. Зокрема, TAYANNA в минулому році поступилася O.Torvald всього 2 бали на Національному відборі.
Слідом за TAYANNA, свої сили в конкурсі спробує учасник групи 5’Nizza Сергій Бабкін, а також переможець талант-шоу «Х-Фактор», який у 2017 році дійшов до фіналу нацвідбору.
До слова, музичний продюсер нацвідбору Євробачення-2018 Руслан Квінта заявив, що цінність відбору не тільки в тому, щоб визначити переможця, а й в тому, що всі пісні, які прозвучать на конкурсі, є авторськими. Всього ж в прямих ефірах відбору прозвучить музика в 16 кардинально різних жанрах, серед яких інді поп, authentic, реггі, хаус, experiment pop, фолк та інші.
Докладніше: [приховане посилання]
Я довгий час ставився до сучасної української музики з великим скепсисом. Я про групи і артистів, які за останні пару років або тільки-тільки вибилися з-під землі і пожинають цілком заслужені плоди праці, або про тих, кого називають «молодими і перспективними».
В «сучукрмузі» мені постійно чогось не вистачало. Якогось одного фактора, який всім формам музичного висловлювання в нашій країні надавав би сенс. Об `єм. Розтягував в просторі по діагоналях. Підвішував. Здавалося, що тексти якісь натужні, куці і «не від душі». Музика дуже схожа на щось, що було задовго «до». А жива подача викликає реакцію, яку добре описує англійське вигук «meh!». Я не бив на сполох і не кричав щось на кшталт «О, Господи, на шляху нашої сцени – айсберг!», Але десь всередині чітко це відчуваю.
Якраз сьогодні з друзяками розговорилися про музику, потім про українську музику і її участі у світовій музичній культурі … Ну, і про вплив сучасної української музики на світову культуру))) сильно зарозуміло?
зовсім нє, якщо просто згадати “жирнющую” точку в Євробаченні 2017
Якщо я сьогодні скажу, що мені особливо не подобається українська музика, мене запишуть в якісь зарозумілі сноби або скажуть, що не підтримую нашу країну. Якщо я буду захвалювати якихось молодих, мене звинуватять в упередженості. Якщо група талановита спочатку, їй в принципі не потрібна аж ніяка підтримка. Вона може тільки їй нашкодити.
Я останнім часом трошки сумую, бо з’являється мало чогось дійсно яскравого, сильного, чогось такого, що могло б бути самодостатнім абсолютно за всіма канонами.
Наприклад, є групи, у яких відмінні альбоми, але коли приходиш на їх концерт, тобі не хочеться більше туди йти, бо там настільки все мляво і нецікаво.
Розмірковуючи про сучасну українську музику, ми говоримо про якийсь епатаж, всевладдя піару, про якісь такі речі, які до музики можуть не мати ніякого відношення. І були пару концертів, які я відвідав, лише тому, що група в інтерв’ю досить уїдливо підділа когось – і я думав: “Хм, а чи не піти мені подивитися на цих самозванців”.
Це все інколи досить цікаво, але, на привеликий жаль, воно часто не має до музики жодного відношення. Тому що видно, що їм вистачило лише сміливості дати таке досить бахвальское інтерв’ю, але не вистачило вміння зробити класне шоу.
Зірки української музики останнім часом продовжують “радувати”. Спочатку Дорн дав вельми і вельми неоднозначне інтерв’ю російському глядачеві, тепер Олег Скрипка видав на гора досить дивну сентенцію про мову. Вони взагалі здорові??
На думку Скрипки, люди, які не здатні завчити і розмовляти українською мовою, мають дуже низький рівень IQ, і таким треба ставити діагноз “дебілізм”.
Цитата: “Їх слід відокремити, тому що вони небезпечні з соціальної точки зору, треба для них створити гетто. І ми всі будемо їм допомагати, як зазвичай допомагають людям з проблемами, завжди на волонтерських засадах будемо грати для них Володимирський централ”.
До цієї заяви навіть складно застосувати епітет “неоднозначна”.
На Скрипку відреагували Арсен Аваков і російський МЗС. Зам Лаврова Захарова уїдливо, що це потрібно надрукувати на розтяжках в Борисполі, а Аваков назвав спіч огидним.
Для себе визначитися з якоюсь позицією щодо квот української музики мені складно. Читаю численні халівари і це той випадок, коли “дозвольте погодитися з кожним з вас”.
1. З одного боку, насадити українську музику – цілком швидкий політичний крок. Ось коли російську мову насаджували, було-то грубо, але ефективно. Так само і з українською культурою можна. Обурюватимуться, обурюватимуться і змиряться.
2. А з іншого боку, немає у нас якісної музики у достатній кількості. А значить, українська музика буде асоціюватися з попсовим маренням і шароварщиною, якої перекривають зайвий простір.
3. А ось є ще й третя сторона. Сиджу в таксі, а там то Кіркоров, то Білан. Чим наша-то попса гірше? Така ж нестерпна фігня. А значить, на якість формування культурного простору квоти не вплинуть ніяк.
І тут водій з Донецька призводить мені ще аргумент. І наповал:
– Це насильницьке насадження. А насильство породжує огиду.
А й справді так. Породжує огиду. Ось чому у мене таке неприємне відчуття від того, що мене змушують слухати “гори-полонини-бо моя-батьківщина”. А це ж пісня з більшими цінності ми, ніж “я-хочу-тебе”. Але ми намагаємося піти від рабської психології, як вже тут прийняти насадження музики? Тим більше, багато в чому – старої, невдалої, дешевої.
Загалом, це все роздуми халіварські, але вони з тих моїх думок, де збирається все з серії “Взявся будувати – створюй, а не забороняй”. А у нас вся політична турбота про народ зводиться до заборон. Ось є ж українська музика, яка заводить. Значить, є таланти, є бажання. Дозвольте їм розвиватися, зробіть квоти на таланти, а не старий ширвжиток. І не треба буде нічого силою насаджувати. Адже не в мові проблема, не в музиці. Проблема в тому, що хочеться якості, щоб душа розкрилася, так би мовити. А тут “гори-полонини”. Після цього тільки на побачення в “Пузату хату” сходити залишається.
Слухайте, це так війна вплинула, квоти на радіо, або я просто стала більше звертати увагу? Дуже багато відмінною української музики з’явилося за останні роки!
Є, на приклад, така Анастасія Приходько. Коли співала по-російськи, була ніякою, типова російська поп-діво. А потім перейшла на українську. І виявилося, що це сильна і самобутня співачка рівня мало не Земфіри.
Людям хочеться свіжої української музики – вони відчувають вибухову енергетику. Мені ДУЖЕ приємно усвідомлювати, що масовий український слухач і глядач починає сприймати не стандартний, не консервативний, а по-справжньому європейський музичний продукт.
Майбутнє Української музики зароджується тут і зараз!
Після Євромайдану і Революції трапився сплеск української музики. Вона почала стрімко розвиватися. З’явилося багато крутих вітчизняних виконавців, «старі» ж почали переосмислювати свою творчість і виводити його на новий рівень. Стало ясно, що українська музика існує, і вона не обмежується «Океаном Ельзи».
Турбулентність в суспільстві і революційні процеси завжди викликають вибух в культурній сфері. Так було в 2004, так сталося і в 2014. Для багатьох груп сцена Майдану стала не тільки стартовим майданчиком, а й можливістю нагадати про себе.
Крім того, напружені відносини з Росією призвели до того, що російські артисти практично перестали їздити в Україну. Це стосується як поп-сцени, так і андерграунду. Паралельно з цим сильно виріс долар і євро, відповідно возити європейських і американських артистів стало нерентабельно (не кажучи про те, що багато хто з них просто боялися їхати). У підсумку в концертних залах виявилася вільна маса дат, які треба було чимось заповнювати. Тут-то організатори і згадали про українські гурти.
Відповідно українські групи теж відчули, що попит на них виріс і почали працювати активніше. Ті, хто зберігали записи в засіках – випустили їх. Ті, хто грали раніше в пабах, вийшли на середню і велику сцену. Та й слухачі на хвилі зростання інтересу до всього українського (від одягу до меблів) звернули увагу і на музику. Свою роль зіграли і культурні ЗМІ, які активізувалися на тлі зростання суспільного інтересу. В результаті, сцена досить швидко виросла і розгойдалася, давши можливість проявити себе новим колективам.
У мене часто виникає чимала кількість запитань до української музики як такої, до артистів, і коли-небудь я їх конкретизую, але “П’ятниця” – чи не єдині, хто поза всім цим. В моїй голові просто не вкладається, як двоє людей можуть створювати разом стільки магії. І при цьому окремо їх слухати .. спасибі, але ні. Як так?
Містечковість в усій українській музиці закінчиться тоді, коли всі навчаться чути вітчизняний продукт так, як ніби він з Парагваю: ніяких упереджень і патріотизму, а гола оцінка.
Найкраще оцінювати по системі Дали: техніка, натхнення, колір, сюжет, геній, композиція, оригінальність, таємниця, справжність.
Чому українська музика зараз настільки крута? Поки вся російська музика була затиснута в лещатах телеканалів, продюсерських центрів і форматів, українська музика розвивалася набагато вільніше. Не можна сказати, що у її рамках можна було робити все що завгодно, але голови людей України точно не так сильно занурені у всю цю історію – хто з яким телеканалом дружить і так далі. При цьому наша музика ніяка не складна, вона цілком доступна, ось і виходить, що і співаки, і музиканти, і композитори мислять набагато більш вільно, ніж в РФ.
Звичайно, мені подобаються багато українських виконавців, починаючи від «Океану Ельзи» і закінчуючи якимись новими харківськими групами. Є така відносно нова група Urbanistan, вона менш відома. Є одна дівчинка з Одеси – Юлія Тимоніна, вона зараз в Москві перемогла на фестивалі молодих виконавців. Там же в Одесі живе дуже крута піаністка і співачка Юлія Запорожець. Це все Україна, українські артисти. Вони можуть вийти на світовий рівень, якщо захочуть. Мені здається, зараз такий час, що ніхто в світі не фіксує, звідки ти родом, якщо ти зробив хороший, яскравий продукт що запам’ятовується – у тебе не будуть питати паспорт. Якщо це вистрілило – це буде працювати.
Українська музика – це не тільки лише музика етнічних українців. Клезмерські і кримськотатарські мелодії, хасидськы нігуни, традиції урумів і Румі – все це частина нашоъ великої української культури, нашої спільної культурної спадщини. Друзі, дуже сумно і нерозумно відмовлятися від великої спадщини. Я взагалі не знайшов на цьому сайті подібних матеріалів, що мене дуже засмутило.
Якщо вам дійсно цікава українська музика, якщо ви досі думаєте, що хороших українських музикантів мало, і у них нічого не відбувається, рекомендую дивитися на проблему ширше.
На жаль, ще років десять, а то й двадцять, величезна кількість людей в Україні будуть любити просту, без особливого сенсу, без особливого музичного розвитку музику. Але вже зараз молоде покоління подібний музичний матеріал ігнорує і завдяки інтернету слухає те, що хоче. Я вірю в краще…
Головне, щоб люди любили українську музику і тоді буде більше і більше хороших пісень, більше щирості від гуртів чи виконавців. Будуть відкриватися нові можливості для артистів, зявлятися нові й нові сцени для потенціних виступів, адже саме попит українського слухача породить нових представників вітчизняної сцени. А для цього треба здавалося б всього-нічого. Наприклад, ходити на концерти музикантів, купувати їхні новинки (тим паче що ціна на них гасто-густо символічна), поширювати їхню музику і виказувати всіляку підтримку у тих самих соцмережах. Спільними зусилями продовжимо ріст української музики, який неодмінно з часом ще більше вплине на її якість!
Українська музика дуже добре і професійно зроблена, в загальному і цілому краще, ніж російська. Справа в тому, що в Росії є два полюси: на одному попса, на іншому – альтернатива. І між ними майже нічого немає, хіба що російська рок. Наші артисти посіли навыть там таку дуже правильну нішу: це музика, яка по суті своїй є попсовою, але при цьому більш якісна і набагато більш актуально звучить. Таких артистів в РФ майже немає. Тому там мають великий успіх, скажімо, Іван Дорн або «Бумбокс». Тобто аж ніяк не альтернатива, але поставити їх поруч з Басковим або Ваєнгою язик не повернеться – українці все ж грають більш-менш актуальну музику.
На мій погляд, зараз настав час тих виконавців, які створюють продукт українською мовою. По-перше, це пов’язано з радіоквотамі, які вступили в силу в листопаді. Програмні директори радіостанцій останні місяці активно шукають якісні пісні державною мовою. А їх, якщо бути чесним, не так вже й багато. По-друге, є величезний запит на українську музику з боку слухачів. Це відчувається, і артисти намагаються задовольнити цю потребу. Мене оточує багато музикантів, і практично всі вони зараз розробляють україномовний матеріал. Особисто я цьому дуже радий.
За останні кілька років українська музика змінилася до невпізнання. Якщо говорити про поп-артистів, раніше метою багатьох з них був вихід на російський ринок. Відповідно, продукт створювався з урахуванням інтересів і запитів саме тієї аудиторії. Зараз же чимало українських музикантів ціляться на Європу і навіть Сполучені Штати. А там публіка більш вимоглива. Можу сказати з упевненістю: українська музика стала «модною» і якісною.
Українська музика сьогодні точно не має права стояти довго на місці та є справжнім прикладом для усього пост-радянського земельного простору. Це ні для кого абсолютно не секрет, що наші артисти є ТОПовими в усіх країнах, де розуміють українську чи бодай російську мови. Що стосується виключно україномовної музики, то вона, можливо, більш андеграундна, не така попсова, тим не менш, ми маємо цілу плеяду таких артистів, які точно зможуть гарно представити Україну на тому ж Євробаченнічи ще десь.
Щиро дякую за вашу роботу!
Це той рушій, який гуртує, надихає, … Вже розібрано на клаптики життєписи цих артистів і мене в цих кар’єристах нічого не приваблює. Епоха гламуру і красовцов канула в …Ви відстали від світу, світ живе іншим.
Майже рiк мовчать.
Альтернативна стара украiнська музика – тобто альтернативний ГIМН Украiни. Там в дiалоговi впевненнiсть що пiснярi спiлкуються з Украiною. ЦЕ Червона рута.