Кращі альбоми 2016 року

Протягом усього 2016 року разом з вами ми мали чудову можливість спостерігати за розвитком сучасної української музики, за її новаціями та видозмінами. Цей рік видався надзвичайно плідним на релізи від українських виконавців: нищенаведені альбоми є лише частинкою усього вітчизняного різнобарв’я музики, виокремити яку, до речі, було достатньо непросто. У результаті ми підібрали десять кращих (на нашу думку) україномовних альбомів, з обов’язковою позначкою must have для усіх меломанів.

Пісні Наших Днів – Про Любов

«Про Любов» – не просто добірка творчих напрацювань Василя Прозорова-Переверзєва, а цілий пласт життєвого досвіду та особистісних пошуків колишнього фронтмена відомого альтернативного гурту «ТОЛ». Час іде, неминучих змін зазнає людина, її оточення, та як результат, її музика. Тому можна сказати, що здебільшого матеріал нового альбому «ПНД» характеризується світлим філософським характером, але разом з тим, під час його прослуховування, чомусь все ніяк не полишає думка про те, що хтось у всьому цьому буддизмі тихенько причаївся.

До альбому

ХАС – #1

Якщо вся українська поп-музика своєю манерністю була б схожою на ХАСа та ще декількох цікавих молодих представників даного напрямку, то, здається, вітчизняні популярні телеканали чи радіохвилі спокійно можна було б дивитись (слухати) без крововиливу з вух та очей. У своєму студійному дебютнику колишній фронтмен львівського хіп-хоп формації Rizups Назар-Хайдар Хассан використав частину напрацювань минулого проекту, зробив її форматнішою, але, разом з тим, не менш цікавою у рамках жанру та якості.

До альбому

Dakh Daughters – If

На цей альбом почали чекати з моменту появи у мережі перших вражаючих роликів від DD, перших суспільних обговорень та перших надзвичайно успішних театралізовано-музичних шоу. Саме 2016 рік подарував прихильникам нешаблонного арт-напрямку у музиці студійну платівку від «Сестер театру Дах», до якої увійшли дев’ять надзвичайно колоритних композицій. До речі, місця у лонг-плеї не знайшлося для кількох дуже популярних творів проекту, що, як мінімум, цікаво та інтригує перед подальшими релізами.

До альбому

ДахаБраха – Шлях

Музиканти гурту «ДахаБраха» почали прокладати свій «Шлях» до вух та сердець прихильників української автентики досить давно (попередній альбому було видано у 2012 році), але дуже ретельно. І, будьте впевнені, з часом ця музична дорога не посиплеться на зразок укравтодорівських автострад, навпаки, з часом вона буде лише міцніше застигати, віднаходячи все нових і нових подорожніх. Серед особливостей альбому варто виділити закладені у його основу національні співанки з різних регіонів України та саунд-продюсування імені Юрія Хусточки.

До альбому

Жадан і Собаки – Пси

Цьогорічний студійний альбом від «Жадана і Собак», напевно, можна вважати їхнім наймузичнішим спільним релізом. Три попередні роботи письменника і музикантів завжди відзначалися своїми протестними настроями, сарказмом та гострим гумором, що стало фірмовою «фішкою» проекту, але у «Псах» виконавцям вдалося все вищеперераховане доповнити ще кількома неглобальними, але важливими музичними аспектами. Словом, відчувається ріст.

До альбому

Антитіла – Сонце

Прямо посеред зими популярний гурт «Антитіла» продемонстрував прихильникам своє «Сонце» – мова йде про новий студійний альбом, характерною особливістю якого стали цікаві експерименти колективу на тему електронної музики. Загалом варто зазначити, що експериментів у цьогорічних релізах ой-як вистачало і, зрозуміло, не всім це подобалося. Проте жодна професійна команда не зможе довгий час повноцінно та успішно функціонувати, презентуючи слухачу практично тотожний музичний матеріал, тож хвиля експериментаторства цього річ дісталася й «Антитіл». Додамо, що вийшло на справді вартісно.

До альбому

Веремій – Доки є крила

«Доки є крила» став дуже символічним релізом для киян з гурту «Веремій» – у ньому фолкові мотиви почали поступово відходити на другий план, поступаючись авансценою мелодійності так званого modern metal-у. Куди приведе команду подальший шлях музичних експериментів ми з вами побачимо трохи згодом, але вже зараз можна констатували, що своїм третім студійним альбомом гурт значно розширив коло власних слухачів, підкресливши, разом з тим, свій упізнаний вибуховий характер.

До альбому

Panivalkova – Донтворі

Яскравий приклад того, як займаючись улюбленою справою можна отримувати особистісне задоволення і демонструвати у результаті нетривіальний та, що не менш важливо, якісний продукт. Головний меседж платівки Panivalkova криється у назві – не треба зайвих хвилювань! Та й дійсно, за наявності подібних релізів у майбутньому, всі ми насправді можемо бути спокійними за розвиток сучасної української музики.

До альбому

Один в каное – Дебютний альбом

У дебютному за шість років існування гурту студійному альбомі, музиканти «Один в каное» вирішили поєднати все те, на що так довго очікували прихильники, все те, що протягом тривалого часу вони слухали на лайвових записах або ж, за можливості, споглядати на атмосферних живих виступах. Тож у результаті ми маємо дводисковий студійний лонг-плей, що може похизуватися без малого вісімдесятьма хвилинами фірмової акустичної інтимної лірики та приємною для сприйняття атмосферою, що мотивує не просто слухати, а прислухатися до викладеного.

До альбому

Океан Ельзи – Без меж

Справжньою родзинкою цьогорічної української музики стала дев’ята за ліком платівка «ОЕ», про яку ми, звісно ж, не могли не згадати. Альбом «Без меж» представ перед слухачами роботою у найпершу чергу цілісною, можливо, без занадто виражених хітів, як то було у минулих релізах, проте з особливим мистецьким шармом. Дехто, до речі, називає присутній шарм меланхолією і саме через це думки слухачів про даний реліз розділилися.

До альбому