Сашко Положинський разом із іншими учасниками знаного гурту «Тартак» та запрошеними до співпраці відомими музикантами, вийшли на фінішну пряму у роботі над альбомом «анТАРТАКтида. Частина 1»! Які дуети, сюрпризи та особливості чекатимуть на прихильників у майбутній платівці – читайте у нашому інтерв’ю.
– Вітаю! Розкажіть про роботу над дуетною частиною нового альбому. Скільки треків вона включатиме і на які саме спільні роботи очікувати прихильникам?
– Про всі дуети поки не розповім. :) По-перше, не хочу завчасно розкривати усі секрети, та й кілька сюрпризів хочу залишити прихильникам на момент виходу альбому. По-друге, боюся забігати наперед, поки не узгоджено всі юридичні формальності. ;) Тому лише нагадаю про тих, про кого вже неодноразово згадував раніше. Перш за все, це вже відома пісня, яка нещодавно отримала Премію «Хвиля Країни» в номінації «Кращий Дует Року» – «Знаєш Мій День», створена разом з Арсеном Мірзояном. Крім того, в альбомі є дуже гарні пісні, записані з дівчатами – Тонею Матвієнко, Марі Чебою, Аллою Мартинюк, Індірою. Ну, й хлопці, звісно, постаралися – Олег Собчук зі «Скай», Віталій Кириченко з «Нумер 482», Павло Варениця з Epolets. Всього в альбомі буде 12 треків.
– У всіх артистів свої графіки, плани, концерти, тощо… Скільки знадобилося часу, щоб реалізувати запис такої платівки?
– Ну, якщо альбом вийде так, як заплановано – в середині червня цього року – то саме десь виповниться три роки з того моменту, як ми почали обговорювати ідею першої пісні з Артуром Данієляном – аранжувальником і саунд-продюсером усіх 12-ти пісень. До речі, власне з Артура все й почалося – це він виявив бажання попрацювати з «Тартаком» в якості саунд-продюсера. Ми почали обговорювати цю ідею, я загадав, що давно назрів новий альбом дуетів, а Артур колись допомагав нам в роботі над першими альбомами «Тартака», в тому числі й над дуетним альбомом «Система Нервів», тому думка створити новий дуетний альбом йому цілком сподобалася. Крім того, почали ми з пісні Олега Собчука, а Артур і зі «Скаєм» багато працював… Коротше кажучи, потрохи діло пішло – я пропонував ідеї, пісні, приводив артистів до Артура… Ну, так, непросто було знаходити такі періоди, коли всі могли приділити увагу творенню наших спільних пісень. Але, здається, нам все вдалося. ;)
– Фактично «анТАРТАКтида» – дводисковий альбом. Чому ваш авторський матеріал, який, напевно, мав би вважатися основою релізу, потрапив на частину №2?
– Ні, це два різних альбоми. :) Просто творилися вони майже паралельно, тому й об’єднані спільною назвою. Просто так склалося, що альбом «Антартактида. Частина Друга» почав творитися пізніше, але вийшов раніше. Ну, чому так сталося, неважко здогадатися, судячи з попереднього питання. :)
– З ким із представлених на диску артистів ви найбільш тісно товаришуєте, ділитесь думками і порадами? Чи запитували Ви у когось із них професійну думку стосовно другої частини релізу, які відгуки отримали?
– Найбільше товаришую з Арсеном і Тонею, але хороші стосунки в мене з усіма. Я би не став творити спільно з людиною, яка мені неприємна. :) Щодо обговорення нового альбому, який вже вийшов, то я чув багато позитивних відгуків від колег — кажуть, що «Антартактида. Частина Друга» – дуже вдалий альбом, в якому нам вдалося згадати той «Тартак», який існував років 15 тому, але при цьому й не обділити увагою «Тартак» нових часів. Щоправда, я не нотував, хто саме що саме казав. Негативних відгуків я не чув – але це й, мабуть, не дивно. ;)
– На коли заплановано прем’єру першої частини «анТАРТАКтиди»? Ви плануєте видати її як і першу – у мережі та на фізичних носіях? Не думали про видання подвійного діджипакового релізу обох частин?
– Як я вже казав – плануємо видати в середині червня. Чи вдасться це зробити, залежить від багатьох факторів, в тому числі й тих, на які ми не маємо впливу. Тому лишаються лише плани і сподівання. Змішувати ж два видання в одне ми не будемо — підозрюю, що ці два альбоми не завжди матимуть спільну публіку, але той, хто зацікавиться одним, завжди зможе поцікавитися й іншим. А так, звісно, «Антартактида. Частина Перша» має видаватися і на диску, і в мережі.
– Якщо би вам довелося власноруч складати The Best-збірку робіт «Тартака», які би треки туди увійшли? Чи потрапили би до переліку пісень композиції з «анТАРТАКтиди»?
– На даний момент в таку збірку потрапили би всі 24 композиції – я не дуже об’єктивний в оцінці того, що роблю. Мені все подобається, десь більше, десь менше, але завжди на такому рівні, що хочеться поділитися цим з людьми. :)
– Чи можливо зібрати в одному місці всіх залучених до створення «анТАРТАКтиди» спеціалістів та артистів, влаштувавши великий концерт? Не думали про таку презентацію?
– Думав, але це, на жаль, неможливо. Якщо вдасться зібрати більшість – і то це вже буде великою вдачею. Ми, в грудні, на виконання лише половини – шести пісень з дванадцяти – змогли зібрати тільки чотирьох «автентичних» артистів і двом довелося шукати заміни, то що вже говорити про всіх. Але є й інші непереборні обставини.
– Як справи у вашого проекту «Був`є»? Над чим працюєте наразі?
– Все прекрасно. Оце щойно закінчили запис гітар і вокалу до нашого другого альбому – тепер Роман Сорока шаманитиме на своїй студії, щоб привести все до ладу. :))) Сподіваюся, до кінця року зможемо видати і цей альбом, а до того маємо плани ще й видати два окремих сингли, які до нього не увійдуть. Це спеціальні пісні з особливою функцією – докладніше про них, на жаль, поки не можу розповісти. А от новий альбом, як мені здається, буде ще цікавішим за перший. Хоч і, можливо, в чомусь трохи «попсовішим».
– Ви переймаєтесь питаннями екології, видаєте альбоми, граєте концерти, працюєте ведучим на радіо та телебаченні… Як у Вас на все це вистачає часу та наснаги, а також що з них (час чи наснага) є важливішим для Вас?
– У мене це не завжди перетинається – так якось складається. :) Бувають важкі періоди, коли здається, що нічого не встигаєш. Але за підтримки добрих і професійних людей, вдається все розгрібати. І так – саме люди і допомогу надають, щоб часу вистачало, і наснагу забезпечують. Надихають. ;)
– На вашу думку, «золотий час» гурту «Тартак» у минулому, чи у майбутньому? Чому?
– Це залежить від того, хто що вкладає в поняття «золотий час». Якщо говорити про рівень популярності та заробітків, то в минулому. Якщо говорити про наш професійний рівень, то він постійно зростає і пік чекає ще попереду. Якщо говорити про те, що наші пісні дають тим людям, які їх слухають, то цей золотий час завжди зараз. ;)
– Після Революції ваші заробітки збільшилися, зменшилися чи лишилися приблизно на тому ж рівні?
– Зменшилися. І це, мені здається, цілком природно – в країні зміни, в країні війна, а разом з тим – підйом нової української музики. Але все це частина одного довготривалого революційного процесу, який ще далеко не завершився. Тому питання заробітків мене зараз цікавить лише з точки зору чи вистачить їх, щоб вкладатися в розвиток моїх власних творчих проектів і того, що я вважаю важливим.
– Якщо узагальнити, чи вистачає вам зараз фінансових ресурсів, на реалізацію творчих ідей? Що можете порадити молодим виконавцям, яких часто спідках проблема браку коштів?
– Ні, звісно, не вистачає – їх мені не вистачало і в значно кращі часи. Бо політ моєї творчої фантазії майже необмежений. :))) Але на те, що для мене життєво необхідно, кошти є. Зрештою, ще завжди лишається спроба збирання коштів з людей на конкретний проект – я поки тримаю її в резерві. Що стосується молодих, то зараз час можливостей. Молодь краще вміє користуватися технологіями, гнучкіше мислить, зовсім інакше все бачить і чує. Молодим людям не потрібно для реалізації творчих ідей стільки грошей, скільки мені. Мене рятує те, що мені багато хто допомагає безкоштовно, багато що роблять за значно менші гроші. Але в наш час вмілий і вправний юнак чи юнка одним смартфоном можуть зробити для розвитку і популяризації своєї творчості більше, ніж для мене роблять кілька команд професіоналів. Тож шукайте не гроші, а ідеї.
– Три речі, які ви би побажали читачам «Нотаток» та усім шанувальникам української музики.
– Миру, справедливості, відповідальності.
За європейськими аналогами я порівнюю Тартак з Limp Bizkit, і Сашка — з Фредом. Тільки наше авжеж крутіше!