«Вершника без голови» можна віднести до тих книг, які потрібно прочитати кожному. Хоча її і відносять до юнацької літератури, дорослий читач так само не буде розчарований. У романі є все необхідне для формування гідної людини: нестримний бурхливий романтизм, відвага, чесність, благородний Морріс-мустангер в ролі головного героя, прекрасна Луїза Пойндекстер – його дама серця, їх безкомпромісна любов, а також гостросюжетні пригоди в прерії.
Виходить ціла скарбниця правильних ідей для підростаючого покоління. Подібні книги допомагають прищепити гарний читацький смак. Порадував опис пейзажів. Прерії Техасу постають перед нами настільки соковитими і яскравими, що легко перенестися думками туди, де пасуться стада мустангів, ростуть кактуси і агави, а в заростях чекає підступний ягуар. У романі можна виділити кілька складових: пригода, любовна лінія і детектив з легким нальотом містики. Кожен компонент розкритий відмінно. Погоні в прерії, перестрілки, дуелі, де все вирішує знаменитий кольт, Команчі, що вийшли на стежку війни – все це відповідає найкращим канонам пригодницької літератури.
Любов Луїзи і Морріса чиста і безгрішна, закохані готові на будь-які жертви, щоб бути разом. Однак не все так просто. У закоханих багато противників, які намагаються перешкодити цим відносинам, і виходить цілий любовний багатокутник. Умілий слідопит Зеб Стамп, подібно до знаменитого Шерлока Холмса, йде по сліду невідомого злочинця, і від його погляду не сховається жодна деталь. Особисто для мене, відразу було очевидно, що у всьому, що відбувається, не замішані потойбічні сили, а таємничого вершника без голови створено стараннями людей. Не дивлячись на це, дізнатися деталі того, що відбувається, було цікаво.
Дорослий читач також зможе знайти для себе чимало цікавого. Орієнтований на підлітків роман, вийшов правдивим і, часом, жорстоким. Реалії Техасу того часу показані досить-таки достовірно. Гордий і марнотратний плантатор Вудлі Пойндекстер розоряється через зайву зарозумілість і влазить в борги. Йому набагато простіше ризикувати майбутнім сім’ї, ніж змінити звичний уклад життя. Підступний Кассій Колхаун – п’яниця і дебошир – нажив багатство не зовсім чесним шляхом. Ось типові представники вищого стану того часу. До них можна додати офіцерів гарнізону, які знемагають від неробства, і землевласників, які не здатні мислити широко. До простих людей подібні особистості ставляться зневажливо, вважаючи людьми другого сорту. Горезвісна «демократія» працює не завжди так, як годиться, і голодні до скандалів «регулятори» готові влаштувати «суд Лінча» над кожним неугодним суспільству.
Під впливом нових поселенців гине споконвічна американська культура: індіанці і мексиканці удостоюються лише презирства і неприязні. Щасливий результат любовної історії став можливим тільки завдяки виявленому за морем спадку Морріса.
Підсумок: Прекрасний пригодницький роман з соціальним підтекстом. Досвідченому читачеві, знайомому з творчістю сучасних письменників на кшталт Мартіна або Аберкромбі, сюжет може здатися наївним, але чудова мова оповіді буквально не дає відірватися від читання. Прочитай я «Вершника без голови» років в 12-16, думаю, отримав би ще більше приємних емоцій, але і зараз роман доставив масу задоволення.
