Найтемніша ніч – перед світанком: саме про це і йдеться в новій пісні KOZAK SYSTEM під назвою «Вижити до ранку», яка нагадує, що якщо ми боремося, то це означає, що ми досі живі. А отже нам просто треба протриматись до ранку.
Звісно, не можна відкидати зневіру, втому, виснаження та невизначеність. Це природня реакція на те, що вороги сунуть по всіх фронтах. Але кожен наступний ранок наближає нашу перемогу, ми маємо триматися.
Пісня «Вижити до ранку» – це крик душі. Вона про всіх, хто зараз в окопах, про всіх, хто допомагає, про всіх, хто в полоні.
Іван Леньо: «В одному з чергових наших виїздів у зону бойових дій, ми грали концерт для «Азову», і там познайомилися з Юрком Федоренком. Це командир батальйону безпілотних систем. Ми потоваришували і почали потім із ним переписуватися. І от, одного дня він скинув текст, який нам усім дуже сподобався. Я запитав його «хто автор?», а він сказав «я». Цей текст потім ліг на доробку до нашого Сергія Соловія і в результаті став основою пісні «Вижити до ранку».