Кіра Мазур: «В Україні бабла ні в кого немає, а ціни на запис як в Лондоні»

Співачка Кіра Мазур вже встигла привернути до себе увагу чималої кількості вітчизняних меломанів та продовжує день у день розширювати свої слухацькі кола. Запропонувавши українським слухачам абсолютно новий формат звичної поп-музики, виконавиця вже зараз має багато вдячних прихильників, які слідкують за її творчістю та життям. Пропонуємо і вам трохи ближче познайомитись із Кірою, її світоглядом і творчими планами за допомогою нашого нового інтерв’ю на «Нотатах»!

Ваша творчість часто приправлена неформатними елементами, наприклад, містицизмом. Це особлива родзинка Кіри Мазур, або ж початкова природа вашої музики?

Цікаве запитання, мені навіть важно однозначно відповісти. Думаю це і те, й інше водночас. Безперечно, у таких родзинках є певний аспект унікальності мене як виконавиці, але і початкова природа моєї музики тут також має місце. Адже стиль, у якому я зараз працюю, якщо вже братися його визначати, це своєрідна еклектика – я намішала у ньому багато елементів з різних жанрів, але все це базується саме на українському фолку, етнічній музиці.

А завдяки чому вдається всі ці елементи гармонійно поєднувати?

Я би сказала, що поєднуючим фактором виступає мій голос, моя манера виконання. Ці експерименти було розпочато безпосередньо з роботи «Карі очі». До цього я писала багато різної музики, на різних мовах, у різних жанрах, але саме після пісні «Карі очі», я можу сказати, що остаточно знайшла себе. Звісно, творчі пошуки ніколи не закінчуються, але сьогодні вони стосуються стилю аранжування, манери концертного виконання, тощо. Тобто основу вже закладено.

Наполеглива праця – завжди залог успіху?

Думаю так. Не знаю як там у інших, але у мене у житті все саме завдяки наполегливій праці. Знаєте, кожна людина сама себе оцінює, сама себе карає або нагороджує. Я інколи навіть хочу десь саму себе трошечки обманути, дати собі більше шансів у чомусь, але у мене ніколи це не виходить – я дуже справедлива на рахунок себе. Якщо я бачу, що десь полінилася, десь щось не доробила, то, наприклад, не поїду відпочивати, а буду замість цього допрацьовувати. Але і навпаки – якщо я вже заслужила, то я себе люблю, можу себе побалувати. Праця і тільки праця.

Україномовні тексти композицій є свідомим вибором?

Ні, не свідомим. Не знаю, чи це добре чи погано, але цей вибір точно не свідомий. Як я вже казала, у мене раніше були різні пісні різними мовами, більшість з них, напевно, і в Інтернеті вже не знайти. Але саме в українській мові я знайшла сама себе. Фолк, українська етніка, характерне носове звучання – це точно моє. Коли я почала писати україномовний матеріал, ще не було ні квот на радіостанціях, ні сьогоднішнього сплеску зацікавленості в українській музиці, тому це було моїм підсвідомим вибором.

Які захоплення присутні у житті Кіри Мазур, окрім, звісно ж, музики?

Ви собі просто не уявляєте, скільки я займаюся цією самою музикою… До складу проекту Кіри Мазур входить талановита команда музикантів, менеджерів, стилістів, яких я завжди намагаюся тримати у полі зору, що, власне не дуже легко. Все контролювати, коли ти сам ще не є визнаним метром музичного ринку – справа не з легких. Тому я дуже багато займаюся своєю музикою, творчістю, скажімо так, шоу-бізнесом, і це займає 99% мого часу. Але у той 1% вільного часу я захоплююся практичною психологією, спортом, фітнесом.

Доповніть два вислови. Моя найбільша музична мрія – це…

Я маю велику мрію і безліч таких собі під-мрій. У мене є дійсно висока ціль, вона звучить трохи банально, але у той же час майже неймовірно, тому я навіть боюсь її поки що озвучувати. Якщо загально, то я хочу своїм прикладом, своїми діями та енергетикою допомагати і надихати людей. Якщо повернутися до психології, є така штука – піраміда Маслоу – ти проходиш її до самого верху і віднаходиш гармонію зі своїм внутрішнім «я» та всесвітом. Так само і з мріями. Я би хотіла, щоб моя цільова аудиторія ставала все більшою, а у мене з’являлося все більше можливостей віддавати їм частинку себе у відповідь на їхню любов. Це стосовно духовної мрії, а якщо говорити про мрію матеріальну, то тут все досить банально – я хочу збирати великі зали, жити своєю музикою, як, напевно і кожен професійний музикант.

Найкращим способом самореалізації для музиканта є…

Власне сама музика, авторство своєї музики. Це дає значно більше можливостей реалізувати свій проект, бути собою. Якщо ти виконуєш чужі твори, то тут на перший план виходить вже акторська жилка, а не творча – ти не розкажеш власну історію через чужу пісню.

Нещодавно презентований сингл «Сон», як виявилось, фактично наснився вам уві сні. А як, найчастіше з’являються на світ інші композиції?

Так, «Сон» мені наснився, таке буває. Знову ж таки повертаючись до психології, хтось зі вчених зазначав, що людям сняться 3 типи снів – страхи, бажання, або просто аналіз пережитого. Якщо наш свідомий стан – це буденність, то наша підсвідомість видає набагато більше, ніж ми про себе самі знаємо. І от пісні, які виходять з підсвідомості, треба дуже швидко ловити, адже забути їх на ранок простіше простого. Пісня «Сон» – це той випадок, коли я не полінувалася, встала годині о 5-й, записала мелодію і лягла далі спати. Коли знову прокинулася, до речі, я зовсім не пам’ятала, що саме записувала. Стосовно решти пісень, то вони народжувались дуже по-різному, інколи в моїй голові першою з’являлася мелодія, іноді аранжування вибудовувалося на основі різних прикольних звуків, іноді мелодія з’являлася разом із текстом. Ніколи не бувало тільки, щоб текст з’явився першим за мелодію.

Коли можна очікувати перший студійний альбом Кіри Мазур? Чи будуть до нього ще сингли?

Альбом мав бути навесні, але, як бачите, трохи не встигли. Я,чесно кажучи, дуже страждаю від того, що не можу дозволити собі просто сісти і писати матеріал для альбому. Є дуже багато моментів, пов’язаних із творчістю, які мене відволікають від безпосереднього написання альбому, але робити їх, безперечно, також треба. Написання пісенного матеріалу для диску залежить не тільки від мене – від музикантів, від звукорежисера, від коштів, тощо, тому цей процес трохи затягнувся. Втім, роботу над моїм україномовним альбом вже майже закінчено і ми плануємо влітку видати ще один чи два нових треки, а весь альбом презентувати вже восени. А потім вийде французькомовний альбом, який пишеться паралельно, у більшій ступені моїм французьким продюсером Керредіном Солтані – він пише тексти (іноді тексти із музикою), а потім ми разом створюємо до них аранжування. Це займає ще більше часу, адже хочеться все зробити щиро і від душі.

Так вже заведено в нашій країні, що українських виконавців часто порівнюють із закордонними артистами. Ви у цьому аспекті також не стали виключенням. Яке ваше ставлення до подібних паралелей?

Неоднозначно відношуся. Знаєте, іноді мене порівнюють із ZAZ, по зрозумілим причинам, а іноді з Леді Гагою по причинам вже не зрозумілим. А інколи взагалі зі Скрипкою через велику кількість фолкових елементів. Але мені здається, що наша, насамперед, українська музика, є дуже оригінальною та якісною. І в чому-чому, а у музиці наша країна не поступається практично нікому. Тому я можу із гордістю говорити, що у своїй сфері я задоволена і навіть здивована рівнем музикантів, рівнем інших виконавців. Думаю, що порівнювати їх із закордонними колегами не завжди доцільно.

Знаю, що серед вітчизняних музикантів особисто вам дуже імпонує Іван Дорн, а кого б ще ви могли виділити та порекомендувати для прослуховування на поприщі української музики?

Так, стосовно Дорна це правда. Кого ще? Океан Ельзи називати не будемо, то всім зрозуміло, а згадаю краще гурти «ДахаБраха» та «Сальто Назад», за останніх дуже вболівала на відборі до Євробачення. А на попередньому відборі взагалі всі були круті – і Джамала, і The Hardkiss. Мені також імпонує як 5nizza разом, так і Бабкін із Сансеєм окремо. Є цікаві пісні у Vivienne Mort, «Без Обмежень»… Воно все дуже різне, я не можу виокремити якийсь окремий улюблений жанр чи артиста.

З ким, можливо, було б цікаво разом попрацювати?

Це важко сказати. Є ряд артистів, які мені подобаються, та яких я тільки що назвала, але як з кожним з них нам вдалося би спрацюватися – поняття не маю. Тут обов’язково має бути гармонія співпраці, тому кожна окрема можливість спільної роботи має обговорюватися окремо.

На вашу думку, сьогодні можливо заробляти на життя виключно музикою?

Так, можливо, і саме в нашій країні, як це не дивно, якісною музикою можна заробляти навіть більше, ніж всілякими корпоративами з каверами. Хоча, звісно, будь-яка музика має право на існування і чим більше різної української музики з’являється, тим багатшим і цікавішим стає наш ринок. Ну, наприклад, я вважаю, що ті ж самі «Окен Ельзи» непогано заробляють.

Чи відчуваєте ви результати квотування української музики на радіо?

Звичайно! При чому я була у найперших рядах артистів, які надзвичайно чекали цього закону. Раніше я буквально стояла в чергах, відносила на різні радіостанції свій музичний матеріал, практично всі радійники мене вже знали. І от, з настанням квотування, моя музика була на радіо, так би мовити, під рукою, пісні почали з’являтися у ротаціях.

Яку головну пораду ви би дали іншим молодим виконавцям?

Банальні речі по типу «вірити у себе» я, напевно, не буду радити, це все і так зрозуміло. Скажу штуку дещо глибшу – якщо ви розумієте, що ваше життя не може скластися інакше, прийміть тверде рішення. Якщо ви вирішили все ж таки йти музичним шляхом, пам’ятайте, що це дуже важко, і з огляду на економічну та політичну нестабільність нашої країни видається ще важчим – бабла ні в кого немає, а ціни на запис чи зйомку кліпу як в Лондоні. Втім, якщо у вас навіть є фінансові ресурси, це ще взагалі нічого не значить – я знаю стільки випадків, коли великі суми були просто спущені в унітаз! Тому, якщо у вас є бабло, подумайте навіть двічі. Може краще підіть та купіть собі квартиру чи машину… Треба до кінця розуміти, що ти робиш, для чого ти це робиш і вірити, що з цього буде результат. Якщо ви готові піти на ризик, якщо ви розумієте, що інакше бути не може, то ідіть цим шляхом. Якось так. Трохи жорсткувато, здається, вийшло, то намалюйте в кінці смайлик ☺

І кілька побажань читачам на останок.

Я хочу сказати, що дуже рада за розвиток української музики, за все те, що зараз відбувається навколо, і це все, лише завдяки вам. Ніякі ротації, ніякі записи чи ефіри були би не потрібними без вас. Все це робиться для публіки, для читачів «Нотаток», для слухачів української музики. Музика у нас стає все якіснішою і якіснішою, і це говорить про те, що люди слухають все якісніше і якісніше. Ми, артисти, ростемо разом з вами і завдяки вам, без вас не було б нас! Дякую вам за це!