Ганна Нелуп (GannaBaby): «Я творю безлад, я ж митець»

Молодий столичний інді-поп гурт GannaBaby, який не побоявся взяти участь у рок-батлі від Docker, продовжує планувати свою активну творчу діяльність та поступово втілювати всі ці амбіції у життя. Після презентації дебютного ЕР та кліпу, незабаром команда вирушить у свій перший тур містами України, але її учасники не забувають і про студійну роботу, обіцяючи вже зовсім скоро порадувати меломанів своїм наступним авторським релізом. Про почуття, ідеї, плани та думки, читайте у нашому інтерв’ю із фронтвумен GannaBaby Ганною Нелуп.

– Нещодавно гурт GannaBaby прийняв участь у Docker`s Rock Battle, де став фактично першою поп-командою за всі сезони. Як ви прийняли це сміливе рішення?

– Якщо GannaBaby може прийняти участь в якомусь двіжняку, то ми її приймаємо. Саме так трапилось і з заявкою на Rock Battle. Інше питання – дізнатись мотивацію оргів, коли вони прийняли нас і запросили на відбіркові. Ми, чесно кажучи, одразу пробили гурти, котрі виступали до нас і ті, котрі були заявлені з нами, і одразу зрозуміли, що щось не по адресі ми, але….. Авантюризм – одна із основних рис GannaBaby. Ми, власне, віримо, що будь-які челленджі нам по зубам. Провівши всього кілька ночей на репетиційній базі, ми максимально наповнили нашу танцювальну попсу атрибутами рока. Стас додав максимально дисторшенів, Тимур – філлів і збивок, деякі дропи було змінено, і вуаля… GannaBaby в Docker’s ABC справді звучала важче, ніж зазвичай. Нехай ми не добились того самого загальноприйнятого шаблонного «рокового звучання», але могли сміливо претендувати на звання таких собі нео-інді-пост-рокерів).

– Судячи з того, що ваш колектив посів перше місце у відборі, драйв важливіший за стилістичні рамки?

– Для нас сцена – це наше місце сили. На жаль, якість нашої музики в записі не до кінця передає ту енергію, котру несемо ми як колектив. Тому на виступах GannaBaby віддають по повній. Все це пов’язано з величезною кількістю факторів, але найголовніше, що все, що ми робимо, ми робимо від чистого серця і з великою віддачою. Як показує досвід, на будь-яких стейджах, з різною публікою енергія завжди сильніша за будь-які фактори, формати і обумовленості, тому 100-відсотково драйв сильніший за стилістику.

– Що для тебе дійсно важливо в музиці і що ти шукаєш у ній в даний момент?

– Для мене найголовніше, щоб я справді відчувала ту музику, яку грає GannaBaby. Коли пісня пробирає виконавця, викликає в нього емоції, то і слухач підсвідомо включається в запропоновану історію, про що б вона не була. Загалом вокаліст – оповідач, а те, наскільки він цікаво розповідає, є запорукою залучення аудиторії. Коли трапляються моменти єднання, то вони найцінніші, заради них – щоденні репетиції, видумування партій, аранжувань. На даному етапі розвитку для мене це надважливо. Ще можу сказати, що також важливо чути себе, саме того митця, котрий живе в тобі. Тенденції, тренди – найбільші вороги творців музики, як на мене.

– Наскільки виховані музичні смаки українців?

– Я вважаю, що музичні смаки формуються в залежності від особистісних факторів, життєвих етапів, професійної діяльності, ментальність має певну вагу, але не ключову. Тому, як на мене, по-різному, від українця до українця) Інше питання, наскільки вихованні музичні смаки м’юзік мейкерів, адже до кінця не зрозуміло – ми живемо в даному музичному просторі, тому що ми так хочемо, чи тому, що його нам нав’язують. Постає питання: що було раніше – чарівна паличка чи чарівник, але… Українці як нація завжди були дуже тісно пов’язані з піснею, що ментально на рівні генетичної пам’яті могло сформувати певні дуже потужні суто українські тенденції. Але насаджений комплекс меншовартості дуже блокує еволюцію нашої української унікальної творчої ідентичності.

– Чи можеш ти назвати себе незалежною людиною?

– Я вважаю себе достатньо незалежною, щоб почуватись щасливою.

– Доповни вислів: «Я ніколи не…, але дуже хотіла би».

– Я ніколи не бачила і не купалась в океані, дуже хочеться.

– За які вчинки тобі буває соромно, або незручно?

– Бувають неприємні відчуття, коли йду з собою на компроміс. Ще я буваю необов’язковою у соціальному плані, через це втрачаю друзів. Пізно лягаю, відповідно, пізно встаю. Ненавиджу себе за це. Буваю занадто емоційна, іноді це допомагає, а іноді біжу поперед батька в пекло… Ще творю безлад, я ж митець :) Але коли живеш з кимось, то такі виправдання не працюють.

– Який найкумедніший відгук тобі доводилося чути про вашу музику?

– Різне бувало. Нещодавно сказали, що ми нагадуємо Die Antwood, а пісня «Сумую» схожа на Banana Brain. Коли, наприклад, принесли «Коло Кола» на радіо, спитали чи аранжування робив Maneken. Це був приємний відгук. Часто порівнюють з кимось, але більшість колективів я не знаю і не запам’ятовую. Була і негативна критика, що наша музика сира, а вокал і лірика взагалі «адіще». Найприємніший відгук був від Сашка Положинського. Він сказав, що хотів би цілий альбом таких пісень як наше «Коло кола». А загалом, коли викладаєш творчість на загал, то маєш бути готовий до будь-чого. Головне, щоб чужа думка не впливала на наступні творіння. Бо це все суб’єктивізм і він по суті нічого не важить.

– Охарактеризуй інших учасників GannaBaby трьома прикметниками.

– Загалом по три прикметники на учасника для такої команди як GannaBaby замало. Мені НЕРЕАЛЬНО пощастило з командою. Тимур – максимально технічний, талановитий, добрий, зібраний, толерантний, сміливий, чуйний. Стася – добрий, вільний, артистичний, креативний, відповідальний, дуже милий, правда трохи забудькуватий.

– Ваш дебютний ЕР – важлива сходинка творчості?

– Надважлива. Над EP ми працювали 9 місяців. Але власне я йшла до нього 3 роки. Тут такий дивний стан, ти працюєш-працюєш і віриш, що після релізу прийде відчуття задоволення, щастя, мінімального визнання, все стане хоч трооошки легше, але ні… Нічого по суті не міняється, просто тепер легше домовлятись про виступи і людям після концертів можна чітко відповісти, де вони можуть знайти твою музику. Я дуже люблю наш EP і не можу дозволити собі просто залишити його в мережі для випадкових слухачів. Тому ми одразу після релізу відзняли відео, почали проситись на радіо, запланували тур. І ось 3 місяці потому майже все, що планувалось, стало реальністю. Вихід «Лише своє» – це наш рушій, котрий тримає нас в активній музичній, концертній активності.

– Знаю, що зараз ви готуєтесь до туру. Розкажи трохи про нього та про плани стосовно наступних релізів.

– Тур називається «Останній перший тур». Він поділений на 2 етапи – Західна Україна в листопаді 2018, Східна Україна – січень-лютий 2019. «Останній перший тур I» – 9 міст, 11 виступів, фінальний концерт в Києві. Наразі ведемо останні переговори, але більш за все це будуть Рівне, Тернопіль, Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Мукачево, Біла Церква, Одеса, Київ. GannaBaby вже виступали в Дніпрі, Маріуполі, Краматорську, нам дуже цікаво познайомитись зі слухачем з різних частин нашої країни. Щодо релізів, то ми плануємо випустити дещо у листопаді, але коли все робиться самотужки, то важко щось обіцяти. Щодо нової музики, то ми творимо дуже багато, все буде, але не одразу).

– Кілька слів для читачів «Нотаток».

– Читайте «Нотатки», слухайте GannaBaby, займайтесь тим, що надихає. Приємної і романтичної осені. А найголовніше – GannaBaby бажають читачам «Нотаток» цікавих статей, приємних анонсів і довгоочікуваних релізів. До зустрічі на концертах!