Українська музика: Марія Бурмака

Українська музика: Марія Бурмака

Ми поговорили з ведучою програми «Музика для дорослих» про найближче майбутнє проекту, яке несподівано стало невизначеним.

– Маша, пам’ятаю як пару місяців тому програма «Музика для дорослих» закликала українських музикантів висловитися проти закриття TBi. Канал вистояв і тепер закриває програму. Що змінилося за такий короткий час?

TBi – початково канал не про культуру та українську музику, це канал політичний. Культура ніколи не входила в сферу ключових інтересів каналу. Не хочу шукати винних, я щиро вдячна каналу за те, що ми могли реалізовувати цей проект протягом майже двох років. Мені здається, що наша програма про музику має навіть більше політичне значення, ніж багато програм про політику. Тому, що весь цей час ми доводили, що українська музика активно існує – і незалежно від мови.

У нас було чимало гостей, в тому числі і гастролюючих, які виявилися неформатом на інших каналах. Це і Mgzavrebi, і Brazzaville, найближчим часом чекали ZdobSiZdub. Зрозуміло, що є об’єктивні моменти, канал відчував певний тиск, його вичавили з кабельних мереж. Це, звичайно, скоротило його рекламні доходи.

– Яка позиція каналу зараз?

Керівництво каже, що зараз доводиться скорочувати проекти. І «Музика для дорослих» потрапила в цей список – не може ж канал зняти ключові політичні програми. Тому, щоб зберегти проект, нам було запропоновано шукати фінансування. Цим ми зараз і займаємося, ми дуже хочемо продовжувати проект, тим більше його бюджет дуже невеликий. Програма має свого глядача, вона потрібна людям.

Звичайно, мені по-своєму образливо. Коли потрібна була допомога каналу – ми закликали музикантів виступити на його підтримку, тому, що у програми і у мене особисто багато друзів. З іншого боку, я розумію, що якщо є проблеми з фінансуванням – людей не змусиш платити за те, що їм не близько.

– Як ви вважаєте, хто міг би підтримати зараз програму?

Я б не хотіла зараз називати суми, але нам було б достатньо компенсації зарплат співробітників. Є гідний спонсорський пакет, він коштує дуже невеликих грошей. Наприклад, музична апаратура в студії стоїть моя.

Коли Микола Княжицький півтора роки тому запросив мене робити програму – він, напевно, не припускав, що вона буде такою. Здавалося, немає технічної можливості реалізувати ідею. Нам говорили, щоб ми і не думали замахуватися на живий звук. В Україні наша програма – одна така серед регулярних. Ми дали майданчик багатьом українським музикантам і молодим гуртам, яким ніде більше себе показати. У нас все гралося живцем в студії.

Коли йшло обговорення закону про скасування квот, то говорилося, що української музики настільки мало, що їй неможливо заповнити радіоефір. У нас зараз грає 3 різних колективи в одній тільки програмі. Ми показали, що ця музика не тільки є – її дуже багато і вона хорошого рівня.

Якщо пам’ятаєш, було ще одне резонансне обговорення, що стосується закону про регіональні мови. Ми, здається, були єдиними, хто присвятив ефір регіональним мовам у музиці – у нас була ромська мова, ідиш, болгарська, ми запросили кримських татар.

Мені здається, у нас все збіглося. У людей було і є шалене бажання це робити. У мене перед очима проходить весь музичний процес – я 24 роки займаюся музикою. І розумію, наскільки все це важливо для музикантів. Ми не оплачували дорогу – але до нас приїжджали з різних міст України.

Хоча канал TBi не брав участі в Телетріумфі цього року з ідеологічних міркувань, я впевнена, що «Музика для дорослих» – дійсно найкраща музична програма українського ТБ.

-Маша, а ви не вели переговорів з іншими каналами з приводу виробництва проекту у них?

Зараз ми хочемо закінчити рік і закінчити його радісно. Нас багато пов’язує з каналом і ми постараємося знайти фінансування, щоб виходити саме тут. Хоча, звичайно, якщо не вийде – будемо шукати можливості на інших каналах.

– Яких виконавців ви для себе відкрили під час зйомок?

Через нас пройшло багато цікавих гуртів, в останній програмі у нас були дуже талановиті діти – геніальний піаніст Женя Моторенко, Влад Каращук. У нас представили нові альбоми Юлія Лорд, ми встигли зняти програму з культовими “… и Друг Мой Грузовик” буквально перед їх розпадом, Тартак, Alloise.

Завдяки програмі і каналу інтернет наповнився якісним відео живих виступів українських гуртів. Людям часто нічого показати, концертні зйомки неякісні, по ним не можна скласти хорошу думку. Зняти кліп не всі можуть через гроші. А ми створили вал гарного музичного матеріалу. Люди змогли показати, що вони є. Справжні музиканти роблять свою справу не заради визнання або грошей – вони просто не можуть цим не займатися. Люди повинні мати можливість свою музику донести, показати нову українську музику.

– Що ви не встигли зробити в рамках проекту з того, що вам би хотілося?

Є ще безліч музикантів, яких ми не встигли показати. Багато тем ми не встигли торкнутися. Кожен випуск – величезні організаційні завдання. Якісне живе звучання, особливо на телебаченні, вимагає враховувати і вирішувати масу нюансів. Ми намагалися торкнутися максимальну кількість всього цікавого, що відбувається навколо нас. В Україні є люди, які роблять дивовижні речі своїми руками, про них мало хто знає. На кухні робили і лялечок, і пряникові будиночки, і пісочна анімація, в одній з останніх програм малювалася справжня картина маслом. Програма стала центром такого культурного контексту.

Ще один важливий момент, який відзначали багато музикантів – вони знайомилися між собою за кілька годин зйомок. Ми писалися в режимі прямого ефіру, хоча виходили в запису – повністю прямий ефір дуже складний технічно при декількох живих колективах поспіль. Я хочу зазначити, що всі ці зусилля дуже невеликої команди. Особлива подяка нашим звукорежисерам – Валері Лихачова та Кирилу Кіндюшенко – які забезпечували звук всім артистам. У багатьох музикантів такий технічний райдер, який не всі концертні агентства можуть виконати. У нас в студії стоїть апарат моєї репетиційної бази, але якщо чогось не вистачало – то перед програмою Валера або Кіра їздили і довозили свою техніку.

Дуже приємно було, коли люди писали, що дивилися програму по інтернету в Європі, в Америці, в Канаді. Але інтернет – не комерційна аудиторія.

– Яка ймовірність того, що «Музика для дорослих» все-таки залишиться в ефірі?

Не знаю. Я докладу всіх зусиль, щоб так і було. Скоро Новий Рік, хочеться думати тільки про хороше. У будь-якому випадку, така творча і соціально значуща одиниця як Марія Бурмака нікуди не зникне. Я існую не тільки в рамках програми «Музика для дорослих». Будуть концерти, мене бачитимуть люди. Може, зроблю проект на радіо про українську музику. Коли ти вже не в юному віці, то розумієш, що так буває. Я переживала хворобливі закриття інших проектів. Але мені б дуже хотілося, щоб ця програма залишилася, я її дійсно люблю.

Я дуже сподіваюся, що знайдуться люди або компанії, які оцінять те, що ми показували артистів, яких складно побачити на інших каналах і в інших програмах. Ми дуже прагнемо знайти підтримку і залишити проект в ефірі.