Bob (Karna): «Багато концертів? Та це ж мрія!»

До вашої уваги наше інтерв’ю з драмером «Карни» Олегом Білоусом aka Bob, яке можна було би символічно охрестити «Скандали, інтриги, розслідування на Docker`s ROCK Battle», або «Трохи інсайду з життя гурту Karna».

– Ми вже з тобою кілька сезонів поспіль судимо батли, скажи, які з гуртів особисто тобі сподобалися та запам’яталися найбільше?

– Ти знаєш, більш за всіх сподобалися хлопці з гурту «Свій Среди» – дніпровська команда. Сподобалося те, що не дивлячись ні на що, вони виступають майже як професіонали – все чітко, правильно і рівно. Видно, що вони довго репетирували.

Також сподобалась, звичайно, Motanka. Ну їх я добре знаю, ще до батлу чув – хороший, незвичайний та цікавий колектив.

– З огляду на досвід, дай пораду майбутнім учасникам DRB, який рецепт вдалого виступу?

– Я думаю, що треба відкинути всілякі сценічні позування, а просто рівно та чітко відіграти свою програму. Максимально якісно її подати. Абсолютно неважливо у якому стилі, важливо, щоб вона прозвучала так, як звучить музика у всьому світі. Щоб люди вийшли, зіграли і – вау!

– У нас із тобою є три критерії для оцінки (якість виконання, оригінальність жанру, подача матеріалу), з твоїх слів виходить, що найголовнішим із них є якість виконання?

– Так, це на першому місці, потім вже оригінальність. Але зараз достатньо важко віднайти якусь надзвичайну оригінальність жанру, вже стільки різних колективів грає… Я навіть не уявляю тієї цифри. От у тієї самої «Мотанки» наче оригінальність достатня, але якщо подивитися з іншого боку, то можуть виникати питання. Але, звісно, у порівнянні з більшістю, яка намагається когось копіювати чи когось наслідувати, Motanka робить все відчутно по-своєму. Так і треба робити, шукати якусь фішку, завдяки якій тебе будуть впізнавати. Motanka починає грати і ти одразу знаєш, що це Motanka. В «Карні», до речі, так само.

– Нещодавно у рамках DRB трапився конфлікт з виключенням GannaBaby зі змагань через їхні претензії про порушення авторських прав до одного з партнерів конкурсу – РокРадіо. Як вважаєш, це справедливо? І які твої загальні враження від команди?

– Я скажу так – хто у нас організатор батлу, той і вирішує. У нашому випадку це Поліна Іванова. Чи справедливо це чи ні – не нам вже судити. Якщо там у неї якісь особисті амбіції, то її справа, а наша справа – оцінювати команди на сцені.

На рахунок вражень від GannaBaby, можу сказати, що існують певні параметри, від яких відштовхуються кожен гурт чи виконавець. У тебе має бути сформований звук. Я от не дуже розумію, як можна хоча б без мінімальних ефектів на мікрофоні просто співати? Такий гурт… А обробку на вокал не ставить. Вокал також треба вміти подати, ти ж не народник і не виходиш на сцену без інструментів. Не логічно.

– А в цілому ти погоджуєшся, що цікаво було би на них подивитися у фіналі?

– Так, однозначно, команда дуже цікава. Можливо, якби вони би послухалися наших міні-настанов і не було жодних конфліктів, то у фіналі мали би хороші шанси… Мені от інше не зрозуміло – що значить «без нашого дозволу прокрутили пісню»? А ви хто?

– Ну як хто, автори.

– Тут треба заглиблюватися у документацію, не факт що у них десь написано, що вони автори даної конкретної композиції. Це з точки зору юрисдикції. От якби вони прийшли, заключили з Івановою контракт, який потім хтось порушив – то зовсім інше питання. Я ж так само, наприклад, можу зняти їхній виступ на телефон і запостити у Фейсбуці. Не будуть же вони подавати на мене до суду…

– Це так, але конфлікт виник не з батлом як таким, а з «РокРадіо»…

– Це вже їхні особисті питання з Поліною, яка пізніше стала учасницею розбірок. У них я особливо не заглиблювався.

Тут все дуже індивідуально, але, на мою думку, конфлікту можна було уникнути. В Україні все часто тримається на взаємовигідних домовленостях.

– Ви стикалися з питанням авторських прав у рамках «Карни»?

– Так, разок було. У 2008 чи 2009 році ми принесли свою пісню на «Радіо Рокс», але вони нам влупили нормальну ціну за трансляцію, чи то 100 баксів на день, чи то 100 баксів на тиждень, не пам’ятаю вже. Ми сказали, що ми не будемо платити і можете не крутити пісню, жодних договорів, відповідно, не укладали. Але в результаті, пізніше, коли ми вже стали більш-менш популярними, вони почали крутити цю пісню зі своєї ініціативи. Ми не пішли на конфлікт – ну крутять, то й нормально. Але по факту прав на те вони не мали.

– У «Карни» влітку була купа концертів, зараз вони продовжуються, як ти встигав судити батли?

– Справа у тому, що концерти в основному проходять у п’ятницю, суботу та неділю. Батли – у середу, я чудово все встигаю, більше того, я навіть ще й працювати встигаю. У мене 12-годинний робочий день, але я домовився із шефом, що я чотири дні працюю, а три дні – на концертах. Робота у мене з восьмої до восьмої, але можу піти трохи раніше, щоб у середу встигнути на батл. Все просто.

– Ви відіграли, здається, на всіх літніх фестах, як враження, чи складно було?

– На самих великих точно на всіх були, на менших – не на всіх, бо часто вони пересікалися. Ми відіграли практично на всіх фестах, на які нас запрошували. Чи складно було? Та це ж наша мрія! Важко, єдине що, з переїздами – багато доводилося часу у дорозі проводити, а ще у нас же двоє учасників гурту живуть у Києві, а двоє – у Львові.

До слова, цікаву фішку підмітив на фестивалі «Західфест» у «Булетів» (Bullet for my Valentine). Це стосується того, як у них відбувається саунд-чек – сідає за барабанну установку людина і робить по одному удару по кожному барабану. Так само потім і гітарист бренькає кілька акордів, басист… Цей чувак, який за пультом, звукореж, скоріш за все має класний запис якогось з їхніх минулих концертів, бере його і вже туди підставляє всі ці звуки, регулюючи їх по ходу. Тобто самі музиканти практично не задіяні у передконцертному чеці.

– На одному з фестів ви знімали частинку кліпу на пісню «Вітролом», розкажи про це.

– Так, ми відзняли заключну концерту частину цього кліпу на двох фестах. А вже потім ми дозняли основну частину, весь матеріал кліпу до кінця. Зараз триває монтаж. Дати прем’єри поки що невідомі, тому що Скуратовський (режисер, – прим.) така людина, у якої по ходу монтування матеріалу, по ходу зйомок, постійно виникають різні ідеї, які варто втілити.

– Під час зйомок, на скільки я знаю, деякі відвідувачі були незадоволені тим, що одна пісня виконувалася декілька разів поспіль, як прокоментуєш це?

– Все це робилося не для нас, а для тих самих слухачів, для прихильників. Я, звісно, всіх таких дописувачів розумію, але по-іншому ніяк. Ми шість разів грали цей «Вітролом», звісно він всіх вже підзадовбав, мене би також задовбав, але головне – майбутній результат. Потім ці люди будуть казати «Боже, я там також є у тому кліпі» і все буде нормально.

– Як просувається студійна робота над ЕР? Чи має він вже назву?

– Зараз вона поки ніяк не просувається. Ми записали вже три треки з нього і поїхали в тур. Потрохи, коли у нас з’являється час, продовжуємо займатися студійною роботою. Зараз по факту є три треки, четвертий також вже практично є, просто треба йому приділити час.

Загалом це буде стилістичне продовження альбому «Гуцулметал», але з певними новими вкрапленнями.

– Планується великий концерт у Києві, він буде на підтримку міні-альбому?

– На жаль, не вистригаємо ми до цього концерту видати ЕР, фізично – ніяк. Хотіли встигнути, але не вийшло, часу майже не було. І плюс я ж ще зі спиною у лікарні лежав… Тому після концерту продовжимо працювати, можливо, і п’ята пісня вилізе, адже у нас не буває так, що ми чітко щось запланували і записали, у нас часто під час запису народжуються абсолютно нові пісні. Так, наприклад було з Party на Прикарпатті.

Нові пісні з майбутнього ЕР ми на концертах ще не граємо, але у програму додалися старі роботи, яким років десять, їх дуже часто просять зіграти на виступах. Тому буде цікаво.

– Ну і на останок побажання читачам.

– Живіть на повну катушку, радійте життю, забудьте про тугу!

Хотілося би побачити багато людей на нашому майбутньому концерті, тому якщо вам це цікаво – обов’язково приходьте, ми будемо дуже раді.