Після майже дворічної тиші Орест Лютий знову стає ньюзмейкером у вітчизняному медіа-просторі, запропонувавши українцям оновлене бачення свого образу та музичної складової в цілому. Про його загальну концепцію, плани та наступні новинки читайте у нашому інтерв’ю з творцем постаті Ореста – письменником, актором та музикантом Антіном Мухарським.
– Вітаю! Отже, Орест Лютий повертається з новим кліпом, концепцією та музикою. Скажіть, чому саме електроніка?
– Я давно підбирався з різних боків до досить складного в літературному аспекті матеріалу, що не лежить в контексті класичних музичних композицій, з якими працював раніше (маються на увазі «Лагідна та сувора українізація», а також оригінальні композиції з альбому «Росіян в Донбасє нєт»). Тому досить довго шукав музикантів, які б зналися на атмосферній, можна сказати, «кінематографічній» музиці, бо всі пісні в новому альбомі «Гібридні війни» – це по суті сценарії до короткометражок, які в подальшому за моїм задумом, мають скласти базовий саундрек до повноцінного фільму «Троєщинське Євангеліє», над сценарієм якого я зараз натхненно працюю.
– Однією зі знімальних локацій кліпу була Лавра. Чи легко вдалося домовитись про зйомки там, з огляду на тематику роботи?
– А ми не ставили їх до відома, що саме будемо знімати. Вони й не питали. Просто заплатили 2000 грн. в касу, отримавши офіційний дозвіл на годину зйомок, і використали цю годину з максимальною творчою користю для українського мистецтва.
– У вашому коментарі йдеться, що ви вважаєте цю пісню і кліп найкращим, що зробили за останні 30 років. Як ви думаєте, чи сприйме ваша вже сформована публіка нове, досить «нішове» звучання?
– Для мене це питання вкрай актуальне. Бо дійсно маємо сталих прихильників вже звичного формату «Лагідної та суворої українізації». Але, як показали перші дні після опублікування відео на пісню «Котлети з онука», понад 90 відсотків наших глядачів сприйняли такі експерименти схвально. Тож будемо продовжувати… Днями викладемо на Ю-Тубі нову роботу «На хєра», що стосується проблематики гендерних питань, покладених на реалії українського сьогодення.
– Ви зазначали, що всю майбутню платівку буде витримано у подібній концепції. Наразі триває компанія по збору коштів на її видання, відтак дата її релізу залежить від слухачів?
– Презентація альбому і концертної програми з назвою «Гібридні війни» призначена на 24 травня і відбудеться в київському клубі «Монтерей». Це константа. Видання альбому, як і створення кліпів, візуального ряду шоу – досить витратне заняття. Тому гроші на проект доводиться позичати під відсотки з надією у подальшому відбити ці витрати під час концертного туру. Благо, що у проекту є шанувальники, які готові трохи підживити нас матеріально саме у найбільш сутужний з фінансової точки зору період. Я їм безмірно вдячний!
– Три ключові аспекти, які відрізняють сьогоденного Ореста Лютого від нього ж, але на старті проекту.
– Ранній Орест Лютий – це український інтелектуальний панк. Нині ж він – пророк постапокаліптичного кітчу, сумний буревісник третьої світової війни.
– А як справи з вашою літературною діяльністю, над чим працюєте?
– Завершую цикл оповідань «Троєщинське Євангєліє», паралельно працюючи над створенням сценарію для фільму. Нарешті підібрався до дитячої казки «Кістяк Костя» про радіоактивний чорнобильський скелет, що влаштовує мерцям з того світу подорожі Україною. Дуже весела казочка у стилі братів Гримм :)
– Кому симпатизуєте у президентських перегонах?
– Я рекламую політиків тільки за гроші :) А оскільки політики мене обходять стороною (бо надто вумний і непередбачуваний), то грошей у мене не багато. Та й принципово вважаю рекламувати політиків за гроші – то вульгарний моветон. Навіть якщо б запропонували – відмовився б. Нема на світі істоти більш ницої, брехливої, відразливої та непотрібної світу, ніж український політик. Хоча трапляються рідкісні виключення. Але такі політики завжди у тіні і простий народ їх не дуже любить. А я, в свою чергу, не люблю «простий народ». І ця відраза взаємна.
– Відмова від алкоголю, здорове харчування і спорт – рецепт вашої внутрішньої гармонії?
– Так! Для мене це дуже важливо… А ще сон, і море і кохана людина поруч… І тоді життя прекрасне!
– Якої саме гармонії потребує, на вашу думку, Україна?
– Україна і гармонія – поняття антагоністи. Україна – країна одвічного неспокою, бо знаходиться на перетині цивілізаційних океанів буття. Бурління і життя на вулкані – то наш природній стан. Хочете гармонії – їдьте куди подалі, бо тут виживають тільки найсильніші, а ще, на жаль, найхитріші, найпідліші, найбезсоромніші. Гарні люди завжди в меншості. І гармонію в Україні можна знайти тільки сформувавши і обмеживши коло свого спілкування якісними людьми. Слава Богу, такі ще є, і я щасливий що товаришую з багатьма із них!
Геній сучасності, маєстро, обожнюю вашу творчість.