ILLARIA презентує нову роботу «Й уберемо Куста», що є результатом її спільного проекту з Національним музеєм народної архітектури та побуту України у Пирогово.
Образ головної героїні, обрана локація, пейзажі, світло для відеозйомки – все це підкреслює особливу містичну атмосферу.
«Пісня, яка супроводжує найзагадковіший обряд Зелених свят — Водіння Куста. Цей наспів зберігся з язичницьких часів і виконується тільки дівчатами. А от слухати можуть усі», – каже ILLARIA.
Ця співанка в давнину супроводжувала магічний обряд, пов’язаний з гармонізацією жіночого роду, яким завершували Русальний тиждень. Сьогодні «Й уберемо Куста» з Полісся звучить так само актуально й енергетично, як і тисячі років до нас…
Водіння Куста – старовинний обряд, у якому Куст убирають (вбирають) у зелений кльон ( в інших варіантах льон), тобто прикрашають вінками з кленового листя, або прикрашають одяг різними травами . А роль куща в даному випадку грає молода дівчина (в деяких регіонах можуть бути і жінки будь-якого віку).
Цим дійством молоді дівчата вшановували своїх батьків. Адже незабаром всі вони сподівалися вийти заміж (перейти до роду чоловіка), і щоб на них не ображалися предки, робився такий обряд. Молодиці ходили від хати до хати у зеленому листі, співали обрядових пісень, а головна героїня (Куст) весь час мовчала. Якщо якась хата не пускала ходу до себе на подвір’я, то вважалося, що туди прийде біда. Коли господарі відчиняли двері, дівчат поливали водою та давали гроші та прикраси, які складалися у скриньку з приданим. Тому тут можна проводити паралелі з традиційним колядуванням, тільки все це відбувалося влітку. Вночі Куста відводили до лісу, де з неї зривали все листя і спалювали на багатті. Існують також думки, що головну героїню події в давнину приносили у жертву – або спалювали на багатті, або ж топили у річці.