Щоразу після прочитання творів сера Артура Конан Дойла особисто у мене виникає нездоланне бажання встати і щосили аплодувати. Це воістину геніально: і задумка, і її втілення.
Після читання книг про Шерлока Холмса у мене завжди включається підвищена пильність і спостережливість. Я починаю розглядати на людях найменшу деталь одягу, зовнішній вигляд, їх рухи. Подумки аналізую – що би міг означати цей годинник із гравіруванням, або чому у людини саме сьогодні така зачіска. Цим мені подобався завжди Дойл. Дедукцією Шерлока він змушував і мозок читача працювати активніше.
Думаю, назву твору «Собака Баскервілів» кожен в житті чув хоча б раз. Можливо, не всі читали, але багато, безумовно, бачили чудовий однойменний фільм (той, який з Лівановим і Соломіним в головних ролях). Таємнича, похмура, повна запитань історія одного з багатьох розслідувань Шерлока Холмса.
Але для тих, хто тільки збирається зануритися в низку дивних подій, описаних автором, і павутину роздумів, звиту його героями, я трохи відкрию завісу.
Друг покійного представника поважного англійського роду звертається до Шерлока Холмса з вкрай дивною історією – історією родового прокляття, що почалося кілька століть назад, через яке всі чоловіки в роду помирали дивною смертю. У центрі прокляття, судячи зі запису в старовинному манускрипті, була пекельна собака, яка світиться в темряві і розбурхує кров в жилах місцевих жителів своїм нестямним виттям на торф’яних болотах ночами.
Пристрасть до загадок і оповитий серпанком містики історій не змогла залишити великого сищика байдужим. Розслідування було складним, досить довгим і небезпечним, але герої, які всім полюбилися, знову зуміли розгадати одну з найскладніших загадок за всю історію роботи Холмса (як зізнається сам Шерлок ближче до кінця подій).
Навіть коли ви дісталися до середини повісті і знаєте хто в усьому винен, розслідування не припиняється. Адже всі докази не прямі, тому доводиться ловити злочинця «на живця». Сюжет починає закручуватися і бажання читати не пропадає, що дуже імпонує.
До самих останніх глав атмосфера тримає в напрузі. Навіть незважаючи на те, що Шерлок Холмс вже вказав на злочинця, все ще є загроза для життю сера Генрі. Ця розповідь показала, що навіть великий детектив на частку секунди може повірити в існування чогось містичного, що навіть він є самою звичайною людиною, схильною до самих звичайних страхів, від яких в хвилини помутніння не врятує ніякий раціональний розум, який звик аналізувати.
Читаючи або слухаючи цю книгу, сподіваюся, що ви у повній мірі відчуєте атмосферу головної локації – Баскервіль-холу, і прийдете у захват, коли всі карти мотивів спільників скоєних злочинів будуть розкриті.
Чи завжди можна судити людей тільки по зовнішності або варто, як то кажуть, дивитися в корінь? Слухайте аудіокнигу «Собака Баскервілів» і дізнаєтеся.
Дякую, мені дуже сподобалая озвучка!