Друзі, пропонуємо вашій увазі ексклюзивне інтерв’ю для сайту notatky.com.ua вокаліста чернівецького поп-рок гурту «Полюси» Олега Сірмана.
Добрий день, Олеже. Ви зазначали, що всі пісні «Полюсів» – реальні історії з життя. Чи не змінилась така тенденція наразі?
Привіт всім читачам вашого порталу. Люди, які мають стосунок до музики, розуміють, що пісні обов’язково беруться з власних пережитків. Бувають пісні виконавців, які дійсно висмоктані з пальців. Вони не чіпляють людей. Тоді і виконавець зовсім не успішний. «Полюси» – це шестеро музикантів, які живуть звичайним життям, тому емоцій для пісень вистачає завжди. Кожен учасник колективу буквально генерує ідеї текстів і мелодій. Тим, власне, і відрізняється командна робота від роботи поп-виконавців.
Нещодавно ви презентували слухачам свою нову пісню «Давай забудемо». Вона теж заснована на подіях з вашого життя? Можливо ви комусь її присвятили?
Для звичайних слухачів музика «Полюсів» вся однакова, але для наших шанувальників стало відчутно, що щось змінилося. «Давай забудемо» є піснею, яка з’явилася тоді, коли «Полюси» покинули троє учасників. Найголовніше, що цим подіям нічого не передувало. До цього всі пісні ми записували у Києві з звукорежисером, який з колективом від самого початку. Складна ситуація в команді змусила нас змінити студію і записати пісню з тим складом, що залишився. Ми її обрали, бо хотіли попрощатися з людьми, які певною мірою зрадили нас. Сама ж пісня написана була мною у 2007 році і це правдива історія, коли я дзвонив дівчинці, стоячи на морозі, а вона мені в трубку розказувала всілякі небилиці. Тоді (у тому віці) любов набагато більше гріє.
Залишились ще невидані з того часу пісні?
Надзвичайно багато пісень, які чекають свого часу. Справа в тому, що «Полюси» – колектив, який починався не з професійних музикантів, а зі звичайних друзів. З часом музиканти, які приходили, дещо змінювали формат звучання і не всі пісні «вписувалися» в те, що ми робили.
Чи варто очікувати прем’єр від «Полюсів» найближчим часом?
Записувати пісні – це, напевно, найбільше задоволення музикантів, не враховуючи живих виступів. Зараз ми займаємося напрацюванням абсолютно нової програми, яка б включала в себе пісні «Полюсів» того часу і нові, які ми написали нещодавно.
Зрозуміло. Скажіть, яка з пісень «Полюсів» є на вашу думку найвдалішою? Такою, яку на концертах ви виконуєте з подвійним задоволенням?
За історію існування «Полюсів» ми написали багато гарних пісень, але якщо мова йде про народну любов, то звісно всі впізнають колектив за композицією «Ваш абонент». Хоча на концертах публіка з нами співає майже всі пісні хором. Кожному учаснику подобається окрема пісня. Моя улюблена пісня «Полюсів» – це «Ще такого не було».
Який музичний гурт чи виконавець, на вашу думку, сьогодні є гарним прикладом для наслідування молодим музикантам?
Особисто мій духовний наставник у музиці є мій хороший друг Андрій Підлужний. Ще я поважаю успішних людей, що багато і плідно гастролюють задля своїх слухачів. «Океан Ельзи» цьому яскравий приклад і чи не найуспішніший гурт України.
Як ви розумієте термін «музика, близька до ідеалу»?
Музика близька до ідеалу тоді, коли вірші і мелодія є одним цілим. Коли кожна нота підкреслює слово, тоді ця пісня дійсно ідеальна. Незалежно від стилю.
Що вас мотивує на подальші заняття творчістю? Чи для вас творчість існує у якості стилю життя?
Існують люди, які щодня нагадують нам про те, що ми займаємося потрібною справою. Справою потрібною не одному десятку людей. Доки такі люди існуватимуть, доти й існуватимуть «Полюси».
Чого ви хотіли би уникнути в музичній діяльності?
Я б хотів займатися лише музикою, а не власним піаром. Коли артист займається саморозкручуванням, він не приділяє достатньо часу й необхідної уваги саме музиці.
Яке процентне співвідношення таланту і наполегливої роботи ідеальне для музиканта?
10 відсотків таланту і 90 відсотків пекельної праці :)
Шоубіз – це добре чи погано?
Український шоу-бізнес ще не народився. Те, що є зараз – це машина, яка заробляє гроші не на українському продукті.
Як ви вважаєте, залишитись самим собою у часи заробляння грошей – найголовніше для творчої людини?
Є багато важливих аспектів. Я приймаю головні болі по мірі їх надходження. Поки що всіх принципів, які я сповідую творчістю «Полюсів», я дотримуюся. Я вживаю термін «поки що», тому що найголовніше для мене – це родина.
Дуже дякую, Олеже, за приділений час і надані відповіді! Бажаю вам творчої наснаги і нових звершень!
Влад Воронін
2013
