Друзі, з радістю презентуємо вам новий матеріал рубрики «Вибір музикантів»: сьогодні своїми музичними вподобаннями з читачами нашого сайту ділиться незмінний лідер знаного вітчизняного гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк. І хоча, за словами Сергія, йому було досить важко виокремити таку, відносно невелику кількість улюблених композицій, він, покопирсавшись у своїх інтернетовських плей-листах та власних мобільних девайсах, все ж таки зміг сформувати для вас свій топ-10 чарт.
Українська п’ятірка
Микола Лисенко – Увертюра до опери «Тарас Бульба»
Як на мене, цей твір є символом української музики в цілому. Це те, що в усі часи надихатиме, буде сповнювати нашу душу якимсь непідробним піднесенням. Колись казали: «Українська опера в Петербурзі – це мистецтво, а у Києві – політика». Дійсно, Микола Віталійович та його твори зробили чимало для становлення України, яку ми сьогодні захищаємо.
Чур – Крук
Напевно, найкращий український folk-metal. Мудро, глибоко і мужньо! У цій музиці можна почути щось давно загублене і скласти іспит на предмет того, чи не закисла часом у тебе кров. За тією високою лірикою, яка звучить у дебютних альбомах Євгена Кучерова, творця проекту «Чур» з впевненістю можна назвати Кобзарем сучасності.
Вій – Очі відьми
«Золота» композиція Дмитра Доброго-Вечора і напевно усього нашого «folk-rock» доробку. Я не здивуюсь, якщо все це не просто красива вигадка, а пережиті емоції. Не знаю, як зараз, але на початку 90-х по українських селах багато різного можна було побачити і відчути… Усім раджу відвідати ті хащі, у яких ще жива героїня гурту «Вій».
Скрябін – Казка
Згадується, як побачивши кліп на цю пісню, я вперше побіг купляти українську касету (кияни пам’ятають – найкращий вибір української музики був на виході з метро «Республіканський стадіон»). Я ніколи не приховував, що є великим шанувальником «старого» «Скрябіна». У загальних рисах саме ця пісня є для мене символом музики, яку грали Кузьма, Ростик і Шура у 90-х.
Lama – Між зорями
Ну навіщо це приховувати? «Synth-pop» – це моя слабкість, а Наталю Дзеньків шаную ще з часів її першого проекту «Магія». На мою думку, «Між зорями» – найкращий її доробок. Характеризувати цей стиль мені завжди важко, оскільки це саме той випадок, коли любиш не за щось конкретно, а просто – любиш.
Зарубіжна п’ятірка
Iron Maiden – The Clansman
Завжди дивувало, як британці, причому саме з Лондона, можуть так щиро співчувати спершу індіанцям («Run to the hills»), а у даному випадку одвічним ворогам – шотландцям. Можливо поза Лондоном більше тієї Свободи, яка так органічно асоціюється з духом «heavy-metal»? По-справжньому ця композиція зазвучала з поверненням незамінного голосу «мейденів» – Брюса Дікінсона…
Thompson – Diva Grabovceva
Цих хорватів відчуваю найближчими по духу з-поміж усіх команд, які коли-небудь чув. Органічно і ненав’язливо подана патріотична тематика, звучать зворушливі теми присвячені власній родині, є щира Віра, незалежно від релігії, а головне – є чудовий симбіоз хеві та фолку, ось за що я люблю пісні Марко Перковіча!
Gotye ft. Kimbra – Somebody That I Used To Know Know
Вкотре вмикаю і розтікаюсь усмішкою. Оригінальний текст і абсолютно геніальне аранжування. Можливо даються взнаки незвідані нами вібрації Австралії, а взагалі заради таких пісень митцеві і варто народжуватись.
Breaking Benjamin – Diary of Jane
Шикарно. Просто не хочеться більш нічого додавати.
ДДТ – Дождь
Все геніальне – просте. Часто рок-музиканти пишуть про темні сторони нашого світу, про те, як все жахливо і безперспективно, звучить протест, заклик до боротьби і мабуть це правильно, але… Спробуйте написати пісню просто про дощ! Та ще й так, щоб від неї і через 20 років «розмокала душа і, перетворившись на пару, летіла до незвіданих світів»! Юрію Шевчуку це вдалося, як і вдалося разом з командою створити одну з найкращих симфоній у рок-музиці.
