Вибір музикантів: Антон Кістрін

Димна Суміш – Кращий Друг Самурая

Думаю, вони були аж занадто круті для української сцени. Наприкінці двотисячних Димна Суміш не мали рівних серед альтернативної музики. Вони звучали наживо і виглядали, як світові зірки. Напевно, у своєму жанрі, в Україні їм нема рівних і досі. Слухаю завжди і поважаю нескінченно.

Крихітка – Пульт

Зрозуміло, що українського контенту в наших плейлистах суттєво менше, ніж імпортного. Але Каша Сальцова завжди була для мене беззаперечним авторитетом у музиці, тому що від початку прагнула творити щось якісне, достойне, конкурентоспроможне, якщо хочете. Шикарний вокал, шикарна лірика, шикарний продакшн, шикарне все. Крихітка Цахес з появою одразу була дуже цікавим явищем на українській сцені, лишається і дотепер. Вже давно в моєму топі кращого з вітчизняної музики.

Оркестр Че – Це І Є Життя

Каданов, напевно, єдиний, хто зміг надзвичайно органічно покласти на музику мого улюбленого Жадана. Саме тому тут цей трек. Оркестр Че – унікальний колектив, яких одиниці. Їх цікаво слухати, за ними цікаво спостерігати на сцені, їхні концерти – як відвідини музею або храму, після них відчуваєш, що духовно зріс на пару сантиметрів)) Пишаюсь знайомством з ними. Неймовірні музиканти, котрі завжди понад процесами, епохами, часом і простором.

Esthetic Education – With You

Ще один колектив, котрий, на моє переконання, був аж занадто крутим для української сцени. Esthetic Education змусили цей мурашник рухатись та еволюціонувати. Усі сьогоднішні модні українські інді-музиканти мають дякувати їм за той поштовх і мотивацію, котрий змусив нас творити у нашій країні зовсім іншу музику. Невимовне захоплення і безрозмірний респект!

Джамала і Хливнюк – Злива

Тут все просто. Просто найкраща українська співачка і просто один з кращих українських вокалістів просто співають разом. Просто одна з кращих пісень, присвячених подіям зими 2013-14-го… І Джамала, і Бумбокс – артисти, яких особисто мені важко сприймати, як колег по сцені. Скоріше, як величину, на яку варто рівнятися і до рівня яких нам варто принаймні прагнути дотягнутись.

Royal Blood – Out Of The Black

Ці харизматичні британці – справжнє музичне відкриття минулого року для мене. Подібну музику я шукав давно, і тому Royal Blood неодмінно мали оселитися в моєму плеєрі. Один з небагатьох нових альтернативних колективів, за злетом якого дуже цікаво зараз спостерігати.

Radiohead – Climbing Up The Walls

У цій підбірці міг би опинитися в принципі будь-який трек з альбому Radiohead «OK Computer». З 1997 року (на хвилиночку!), і дотепер, ця платівка, на мою скромну думку, є вершиною мистецтва саунд-продюсування. А Радіохед – як одвічна любов, їх можна слухати у будь-якому психічному стані: і пригніченому, і піднесеному. Ця музика колись просто проникла всередину і розчинилась у крові та лімфатичній системі.

The Temper Trap –The Sea Is Calling

Музика з іншого боку планети. Сьогодні The Temper Trap – перші, кого рекомендую всім без винятку до прослуховування. Думаю, що надмірно їм симпатизую через те, що це – ніщо інше, як симбіоз усього, що я люблю у інді-музиці останніх кількох років.

Muse – City Of Delusion

Завжди впізнаванні, з першої ноти. Але в той же час завжди нетривіальні. Muse, без сумніву – кращий рок-гурт останнього десятиліття. Слухаючи їх, завжди відкриваєш для себе щось нове, вони ніколи не набриднуть, це точно. Довершеність – ось що б я сказав про Muse.

Queens Of The Stone Age – No One Knows

Законодавці музичної моди. Нехай пробачать мені прихильники жанру, але якщо вже стоунер, то Queens Of The Stone Age. Любов з першого прослуховування. Гурт, котрий, на відміну від багатьох інших, зайшов до моїх треклистів одразу, без стукоту, впевнено і переконливо.