Тартак

Дискографія:

2001 — Демо графічний вибух
2003 — Система нервів
2004 — Музичний лист щастя
2005 — Гуляйгород
2006 — Сльози та соплі
2010 — Опір матеріалів
2012 — Сімка

Гурт “Тартак” було засновано у 1996-му році в мальовничому місті Луцьк. Молоді і амбіційні хлопці вирішили створити сучасний альтернативний колектив для реалізації спільних музичних ідей і планів, що накопичились за останні роки. Стилістика формації тільки починала вимальовуватись, коли фронтмен колективу Сашко Положинський побачив оголошення про набір молодих музикантів на відбірний тур фестивалю “Червона Рута”. Перший виступ на великій сцені приніс молодикам такий омріяний успіх і “Тартак” стає лауреатом фестивалю, залишивши за спиною більш старші і зіграні колективи. Перемога надихнула музикантів на нові звершення, підштовхнувши до формування повноцінної концертної програми і написання нових пісень. Одна сцена почала дуже швидко змінювати іншу, даруючи позитивні відгуки про новий колектив, надавши тим самим йому змогу здобути необхідний концертний досвід і майстерність.

У 2000-му році колектив серйозно зайнявся студійною роботою, видавши за рік дебютну платівку “Демо графічний вибух”, більшість пісень з якої вже були відомі аудиторії і знайшли своїх шанувальників завдяки частим живим виступам. Другий альбом під назвою “Система Нервів” був своєрідним експериментом, адже представляв собою компіляцію спільних музичних творів “Тартака” разом з іншими дружніми гуртами. Наступний лонг-плей команди, “Музичний Лист Щастя”, складався з 15-ти пісень, більшість з яких стануть у майбутньому всенародними хітами, піднісши популярність гурту до небувалої височини. Пісня “Я не хочу” стала справжнім гімном Київського Майдану Незалежності, який на той час жив і дихав повстанськими настроями на фоні Помаранчевої Революції. З того часу соціальна тематика деяких пісень буде супроводжувати “Тартак” протягом всього музичного шляху. Запрошення на фестиваль “Країна Мрій” від Олега Скрипки стало поштовхом для створення нової спільної музичної програми із етно-колективом “Гуляйгород”, яку було відображено в наступному альбомі із однойменною назвою. Завдяки успіху на фестивалі світ побачив четвертий номерний диск гурту “Тартак“. Під час футбольного чемпіонату світу колектив активно підтримував національну збірну України, записавши макси-сингл під назвою “Україна, Забивай!”, головна пісня якого стала справжнім гімном футбольних вболівальників. Наприкінці того ж, 2006-го року, було видано черговий альбом під назвою “Сльози та соплі”, що вмістив в себе окрім вже фірмових жартівливих настроїв колективу чимало лірично-романтичних композицій про кохання. Наступний матеріал хлопці накопичували протягом довгих 4 років, ведучи боротьбу з незалежними від них обставинами і умовами. Більш дорослий, але від того не менш драйвовий “Опір матеріалів” було можливо безкоштовно завантажити з офіційної сторінки гурту “Тартак” в мережі інтернет. Різноманітність стилістики композицій здивувала шанувальників гурту, що почули дещо оновлений звук у суміші із вже класичними і фірмовими енергійними настроями. Цей диск став початком дорослішання і перетворення деяких аспектів колективу, що отримали своє логічне продовження у сьомому студійному лонг-плеї із символічною назвою “Сімка”, який став чудовим надбанням на творчому шляху музикантів.

Тартак” змінюється, формується і дорослішає разом зі своїми прихильниками, розфарбовуючи свою творчість новими яскравими барвами свіжих ідей. Сьогодні ніхто з точністю не зможе сказати, які музичні напрямки будуть домінувати у майбутньому матеріалі гурту, проте за цю непередбачуваність і неймовірну позитивну музичну енергетику “Тартак” і здобув популярність і шану, вписавши своє ім’я в історію українського року.

Всі записи з теґами “Тартак”