Підсумки року: Сергій Мартинюк (Фіолет)

Раді запропонувати до вашого ознайомлення невеличкий автобіографічний підсумок цьогорічної діяльності від лідера луцького гурту «Фіолет» Сергія Мартинюка. Особливі моменти, люди і досягнення, пам’ятні дати і спогади, а також очікування Колоса від наступних 12 місяців – дізнавайтеся про це і не тільки у нищевикладеному матеріалі «Підсумки року» від «Нотаток»!

Я точно запам’ятаю 2016 рік за:

За дещо призабуте відчуття того, що все тільки починається, головне – не зупинитися на півдорозі. А ще це рік особистих звершень і виходу із звичної зони комфорту. Рік глибшого знайомства зі столицею і рік внутрішніх змін у «Фіолеті». Живі!

Серед своїх особистих досягнень у 2016 я виділю:

Я багато працював, навіть тоді, коли ситуація вимагала відпочинку. Два тури, декілька релізів, майже дописаний перший повноцінний роман. Перезавантаження сольного проекту. Одруження, зрештою.

Один з найяскравіших моїх виступів за цей рік відбувся у:

TrueLove-tour – настільки виснажливого і водночас настільки життєдайного туру в нас ще ніколи не було. Кожен концерт як останній. Київ, Львів, Харків, Одеса, Рівне, Чернівці… Всі міста подарували чудові шоу. Той момент, коли я справді задоволений тим «Фіолетом», який виходить на сцені. Хоча в наступному році планка буде ще вищою.

Для мене найбільш яскравим днем минаючого року став:

День освідчення своїй дружині. Хоча це була ніч. Ніч на березі Чорного моря :) Пам’ятно.

Серед цьогорічних музичних новинок та кінострічок я запам’ятав:

Музичні новинки… Нові альбоми Billy Talent, Kaleo, Puggy, Weezer, M83, Blue October, Mystery Jets… з того, що відразу пригадалося. З фільмів особливо вразила «Людина-швейцарський ніж», «Кловерфілд, 10», «Капітан Фанстастік». Читав я значно більше :)

Від 2017 року я очікую:

Нових викликів і натхнення їх долати, стаючи кращим. А ще трохи часу для сім’ї і особистісного спокою бути тим, ким ти є. Без сумнівів у питанні самовизначення.

На моєму святковому столі завжди є:

Якщо це різдвяні свята, то звісно кутя. Я в цьому плані традиціоналіст :) Нерелігійно-обрядовий.

Взагалі зимові свята у мене асоціюються з:

З вічним дитинством, у якому ти готовий до найбільших життєвих лаж, бо знаєш – попереду все життя і весь світ готовий відкритися тобі. З часом це відчуття зникає і подібні свята для мене – нагадування, що все буде добре – просто інколи потрібно робити правильні паузи, котрі дадуть змогу оцінити все, що ти маєш і чого хочеш насправді.

А один з найтепліших спогадів про новорічні свята з дитинства, це:

Зимові канікули в діда з бабою. Святковий стіл, дотримання всіх обрядів, величезна родина, спільні колядування, зароблені гроші, на які я пізніше купляв свої перші касети. Цього вже не повернути. Спогадами жити не хочеться, хочеться повсякчас творити нові спогади :)

Хотілося би побажати читачам «Нотаток»:

Шукати і знаходити щастя в дрібному. Навчитися помічати його :) Слухайте по можливості побільше музики – вона дає кращому в нас можливість пробитися крізь товщу буденності. Вона робить цей світ повнішим. Все буде добре!