Дмитро Мельник: Жартуємо, що останній кліп «Барахти» вартував не 50, а всього 45 тисяч доларів

Вже сьогодні, 23 травня 2017 року, відбудеться інтернет-презентація нового синглу столичного поп-рок гурту «Барахта» під назвою «Хвилі», а декілька днів тому ми зустрілися з лідером команди Дмитром Мельником, розпитали про новинку, плани колективу на майбутнє та цікавинки стосовно попередніх робіт.

Знаємо, що 23 травня планується реліз нової літньої пісні «Хвиля», розкажи трохи про неї. Як вона народилася, про що у ній піде мова?

Так, зовсім скоро ми презентуємо нашу «Хвилю», але я б не сказав, що вона на всі 100 відсотків літня. Скоріше вона є легкою та водночас дратвовою. Про що вона? Про взаємовідносини людей. А її головний меседж полягає у тому, що люди мають бути більш відкритими одне одному. Зрештою не так важливо, хто правий, а хто ні, коли сторони йдуть на зустріч та шукають порозуміння. Якщо ваш компаньйон – або хлопець, або дівчина – вчинили, на вашу думку, не зовсім вірно, не треба чекати поки ця людина сама прийде до вас із вибаченнями – зробіть перший крок! Словом, пісня про людську відкритість.

Її прем’єра буде в Інтернеті?

Ми розпочнемо з Інтернету, з соціальних мереж, паралельно розсилаючи трек на радіостанції.

Не плануєте відзняти на неї кліп?

Поки що саме на цю пісню ми не планували знімати кліп. Але, звісно, ми будемо приймати рішення стосовно відео з огляду на реакцію слухачів. Тобто якщо «Хвиля» отримає позитивні відгуки від людей, якщо буде велика кількість прослуховувань, то ми про це дуже серйозно замислимося.

До речі, нещодавно було презентовано кліп «Не спи». Якщо узагальнювати, який фідбек від друзів та колег ви отримали?

Що стосується кліпу «Не спи», то це друга наша відеоробота, а між собою ми її взагалі називаємо першою, бо попередній ролик був, так би мовити, пробним. «Не спи» – доросла, справжня робота, якою ми всі надзвичайно пишаємося. Нам вдалося зробити саме те, що ми давно хотіли – втілили у ролику всі наші розуміння відеоіндустрії без будь-яких нав’язувань зі сторони. Який фідбек? Багато хто запитував, мовляв, це виглядає тисяч на 50 доларів, невже ви вклали стільки грошей у кліп? Ми, звісно ж, відповідаємо, що ні, зовсім не 50 тисяч, а лише 45 (сміється). Зрозуміло, що це все жарти, але виглядає картинка дійсно дорого і професійно. Скажу одразу, у нас ніколи не було першочергової мети когось здивувати, просто наша команда з перших днів поставила для себе достатньо високу планку якості. Ми самі собі задали певний рівень і робити якість поступки у цьому питанні аж ніяк не збираємось.

«Барахта» вже знайшла свій стилістичний напрямок в українській музиці, чи продовжуватиме експериментувати?

І так, і ні. Звісно, певні межі у нас вже сформовано, зокрема у мене, як у автора музики, але я ніколи не зупиняюся на чомусь одному. Зрозуміло, що існують плюс-мінус рамки та навіть вони не заважають експериментувати. Мова йде не про те, що сьогодні ми граємо рок, а завтра, наприклад, джаз, а скоріше про звучання гурту та його еволюцію в одному стилі. Навіть якщо прослідкувати ті пісні, що вже наразі є в нашому репертуарі, їхні аранжування достатньо не схожі – пісня «Не спи» була одним експериментом, а «Хвиля» буде іншим.

Ці експерименти можна буде відчути у дебютному альбомі?

Їх можна буде почути і в альбомі, і, можливо, в ЕР, про який ми зараз думаємо. Хотілося би видати його ближче до осені, якщо встигнемо завершити всі роботи. Втім наразі ми просто працюємо над окремими синглами, а вже потім приймемо рішення стосовно варіантів їхнього поєднання у релізі.

Чи плануєте символічно поєднати всі пісні майбутньої платівки чи міні-платівки єдиною ідеєю або настроєм, зробивши концептуальний реліз?

Зараз можна точно сказати, що у нашому релізі можна буде прослідкувати єдину ниточку звучання. Не дивлячись на всі експерименти «Барахти», якихось кардинальних стрибків між жанрами у ньому точно не буде.

Альбом буде презентовано у мережі, або також на фізичних компактах для колекціонерів?

Друкована продукція у будь-якому випадку буде. Ми прихильники думки про те, що слухачі мають тримати у руках фізичні результати роботи музикантів. Хай навіть у якості сувеніру, адже за прямим призначенням диски зараз мало хто використовує. Ми навіть жартуємо між собою, що диски сьогодні можна придбати хіба що на автомобільних заправках. Але тим не менш, навіть для самих себе, подарункову продукцію точно зробимо.

Чи є у гурту якісь особливі забобони чи звички, що стосуються музичної діяльності?

Ми до всього цього ставимося доволі просто, спеціально чогось не робимо. Намагаємося дивитися на все з позитивом, з посмішкою на обличчях. Тобто таких штук, по типу заборони репетицій у п’ятницю 13-го, у нас немає.

Без чого точно не може минутися жодна репетиція «Барахти»?

Без чого… Напевно, без якогось учасника гурту (сміється).

Ну добре, перейдемо до серйозніших тем. До яких способів популяризації вашої музичної діяльності ви вдавалися станом на сьогоднішній день?

Найперше – це соціальні мережі. Без цього зараз нікуди, це, напевно, найважливіша платформа популяризації для будь-якого виконавця. Щодо нас, це соціальні мережі, а за ними вже радіо та телебачення. Соцмережі однозначно доступніші, адже на радіо та телебачення потрапити значно складніше.

Якщо ми вже заговорили про соціальні мережі, яке ваше ставлення до поступового закриття ВКонтакті, адже цей ресурс також був інструментом популяризації творчості?

Двояка ситуація. Яке наше ставлення? Скоріше негативне… Є чимало особисто наших слухачів, які користуються тільки ВК, не маючи сторінки у тому ж Фейсбуці. Чи перейдуть вони туди через блокування? Не дуже зрозуміло. Якщо говорити тільки про музику, то ВКонтакті давав неймовірні можливості для музикантів, допомагав доносити свою музику широкому загалу. Це було легко і доступно. Якщо у нас буде заснована якась достойна українська альтернатива – ми тільки за, побачимо як воно буде з часом.

Ваша спільна діяльність як гурту фактично розпочалася на сцені Євромайдану, розкажіть, як з того часу змінювалася музична індустрія, які коливання ви відчули на собі?

Так, це правда, там відбувся наш перший виступ. Одразу після Майдану всі почали казати, що української музики різко стало більше. Але, на нашу думку, всі ці гурти, виконавці, майже у тій самій кількості були і раніше, просто на них не звертали такої уваги! Більшість гуртів загрузла у так званому андеграунді… А от сьогодні для них відкриваються все нові і нові шляхи. Якщо узагальнювати, звісно ж, все змінилося у позитивний бік, кількість артистів постійно зростає, а от стосовно якості, побачимо з часом.

Чи не у кожного виконавця є своєрідний план поступового успіху, назвемо це так. Найчастіше це послідовність пісня-кліп-альбом-концерт у якомусь особливому місці-широке визнання. Про ваш майбутній альбом ми вже поговорили, а окрім нього, якими ви бачите ці пункти для себе, можливо доповніть цей перелік власними позиціями.

В основі цієї формули завжди лежить пісня – це фундамент. Якщо є класна хітова пісня, то її однозначно треба продемонструвати загалу, а після цього треба дати час людям наслухатися роботою. Концерти мають бути вже після цього, коли аудиторія хоча би приблизно знає, хто ти та що можеш їй дати як артист. Це наш невеличкий рецепт, може комусь згодиться.

Як ви вважаєте, що треба зробити, щоб пересічний мешканець глибинки України наспівував під час миття посуду не пісню Вєри Брежнєвої, а, наприклад, «Барахти»?

Ой, якщо б ми знали…(посміхається). Насправді часто виникає питання – а як же ж написати хіт? А от ніхто не скаже як написати дійсно хітову пісню – навіть ті люди, які пишуть надзвичайні музичні речі, після цього часто не можуть повторити свого успіху. Це говорить про те, що все це емоції, спонтанність, сукупність певних факторів.

Запис пісень – дороге захоплення. Чи не накладає це відбиток на сімейні бюджети учасників?

Звісно це б’є по бюджету, але ми все робимо для того, щоб заробляти… Приємно, коли люди розуміють, що музика – це дороге задоволення, даного факту не треба боятися чи приховувати. Це нормальний процес, коли за студію треба платити, за запис треба платити, за репетиції треба платити, і, відповідно, коли потім виконавець десь грає свою музику, було б непогано, щоб слухач за неї також платив. Це нормальні речі.

У музикантів «Барахти» не буває конфліктів на цьому фоні із дружинами/коханими?

Думаю, що якщо такі конфлікти мали би місце, то такі дівчата не були би дружинами та коханими… Або хлопці не були б учасниками гурту. Для музиканта ультиматум накшталт «або я, або гітара» – це фактично пряме перекриття кисню. Людину не можна за життя змусити перестати дихати. На щастя всі близькі учасників «Барахти» відносяться до нашого захоплення із розумінням та великою підтримкою.

Наступає пора літніх фестивалів, де вас зможуть побачити прихильники?

Так, ми плануємо багато гастролювати, вже є підтвердження від кількох фестів, але із більшістю наразі ще тривають перемовини. Можу сказати, що ближче до осені, після участі у фестивалях, розпочнеться активна сольна діяльність «Барахти» – плануємо з кінця вересня вирушити у наше перше сольне турне містами України. Ми і раніше чимало їздили містами нашої Батьківщини, але то були окремі разові виступи. Осінню ж концертну сітку буде приурочено до видання релізу, цілком можливо, що це буде раніше згаданий нами міні-альбом.

Кілька побажань читачам на останок.

Ну що, слухайте музику гурту «Барахта», будемо вас радувати та дивувати! Слухайте українську музику, читайте «Нотатки»! А музикантам побажаю ніколи не опускати руки, адже стіну треба пробивати!